Заснований Київським місцевим попечительством для допомоги нужденним родинам військових (пізніше називалося Київським попечительством малолітніх дітей військових чинів). Зведений за проектом академіка архітектури І. Кітнера — професора Санкт-Петербурзького інституту цивільних інженерів, віце-голови (з 1888) і голови (з 1905) Санкт-Петербурзького товариства архітекторів. Перебування І. Кітнера в Києві пов’язане з будівництвом за його проектом комплексу Київського політехнічного інституту. Спорудженням будівлі притулку керував міський інж. С. Бек. Підрядні роботи здійснила будівельна фірма Л. Гінзбурга. Триповерховий на цокольному напів поверсі, цегляний, пофарбований, у плані П-подібний
План першого поверху.

Вул. Мельникова, 81
Симетричний фасад оформлено в стилі історизм з рисами романського та готичного стилів, з використанням візерунка цегляного мурування. Площина фасаду розчленована, центральна розкріповка — з високим ступінчастим аттиком нагорі, флангові — завершені цегляними балюстрадами. На центральній осі влаштовано портал головного входу з напівциркульною аркою, над вхідними дверима — кругле вікно-розетка. Фасад на першому поверсі оброблено рустом, між вікнами другого і третього поверхів — лопатки, перехоплені пояском на рівні вікон другого поверху. Лопатки в ризалітах трикутні у перерізі. Вікна лучкові. Під карнизом — фриз з цегляних чарунків та кілець.
Притулок — пам'ятка архітектури громадського призначення поч. 20 ст. Установа поєднувала функції притулку й училища. Під час будівництва змінювалося її призначення: первісно — для 130 синів офіцерів, чиїм батькам важко було готувати їх до вступу у середні навчальні заклади, пізніше — для дітей загиблих і скалічених солдатів (100 хлопчиків і 40 дівчат); згодом тут виховувалися діти нижніх чинів. Після народження наступника престолу цесаревича Олексія (1904) притулку присвоєно його ім’я. За радянських часів будівля використовувалася оборонними установами як школа інструкторів фізвиховання, пізніше — як один з корпусів Київського вищого інженерного радіотехнічного училища.
Тепер тут містяться відділи соціальної адаптації військовослужбовців [949].