Після розподілу садиби у 1908 поміж нащадками – братами Г. і Є. Торліними – одна з ділянок (№ 6) перейшла у власність титулярного радника, цивільного інж. Є. Торліна. Ймовірно, за його проектом і було зведено триповерховий будинок (1938 надбудовано один поверх). Власник садиби Є. Торлін проживав за цією адресою. Триповерховий з цокольним поверхом, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний. Перекриття пласкі. Односекційний, з розміщеними по центральній осі головними й чорними сходами, первісно з двома п'яти- та шестикімнатними квартирами на кожному поверсі. У декоруванні фасаду домінує неоренесансна стилістика. Центральноосьова симетрична композиція головного фасаду виділена розкріповкою сходового вузла з високим – на півтора поверхи – лучковим вікном, фланкованим романськими напівколонками та ступінчастим декоративним фронтоном (тепер в об'ємі надбудованого поверху). Бічні крила з вузькими вікнами підкреслені широкими балконами. Перший поверх рустований. Карниз значного виносу над третім поверхом оздоблений декоративними консолями. В інтер'єрах втрачено кахляні груби й ліплені плафони. Вирізняється ошатною пластикою фасаду, яка підтримує масштабні та стилістичні характеристики фронту забудови вулиці, що склалися у кін. 19 – на поч. 20 ст.
Тепер на першому поверсі міститься фірма «Монарх» [760].