Історична довідка:
Шестиповерховий, цегляний, тинькований. В архітектурному вирішенні використано елементи раціонального модерну й неокласицизму. У плані являє поєднання прямокутного і хрещатого об'ємів. Прямокутна секція вздовж вулиці включає чотири квартири, хрещата (дворова) – шість. Перекриття пласкі. П'ятидільна симетрична структура фасаду виявлена лопатками на другому–шостому поверхах. Головна й бічні осі завершені напівкруглими пласкими фронтонами. Центральна вісь акцентована отвором парадних дверей з оригінальним заповненням і здвоєними вікнами на всіх поверхах. Прямокутні вікна обрамлені лиштвами, форма яких варіюється на кожному поверсі. Фасад вирізняється підкресленим вертикальним членуванням, лаконізмом деталей і дрібнопрофільних рельєфів. У міжвіконнях другого поверху – ліплені рослинні вставки із зображенням жіночих голівок.
Складна за об'ємно-планувальними вирішеннями споруда є досить рідкісним для Києва типом багатоквартирної житлової забудови.
У 1910-х рр. в будинку проживав П'ятигорович Казимир Олександрович (1855 –?) – скрипаль, альтист, педагог. У цей період займався приватною викладацькою діяльністю, був професором музичної школи М. Тутковського в Києві. Приятелював з композитором М. Лисенком, разом з ним входив до складу струнного квартету М. Сікарда.
Тепер частину приміщень першого поверху займають ощадбанк і дитячий клуб «Дельфін» [747].
Є наступні зміни на фасаді
Шкляні або пластикові балкони, Кондиціонери
