Довідку створено попередніми волонтерами:

Споруджений на замовлення губернського секретаря Ф. Пахаловича. Автор первісного проекту – арх. П. Спарро. 1887 за проектом арх. О. Хойнацького, під наглядом техніка-арх. А.-Ф. Краусса добудовано частину будинку. Триповерховий, цегляний, тинькований, у плані – прямокутна секція з трьома квартирами на поверсі. Перекриття пласкі. Композиція фасаду характерна для раннього етапу історизму й вирішена у цегляному стилі із застосуванням романсько-готичних деталей, змодельованих у цеглі та виділених пофарбуванням. Центральна частина симетричного фасаду підкреслена ризалітом, увінчаним високим прямокутним аттиком. Бічні частини ризаліту рустовані по другому поверху й оздоблені напівколонками. У підвіконних нішах – орнаментальне цегляне мурування. Сходовий вузол виділено великим вікном на третьому поверсі. Над входом вітраж (первісний малюнок змінено).
Є зразком добре збереженого опорядження фасаду за допомогою цегляного мурування.
На поч. 1900-х рр. у квартирі на другому поверсі проживала разом з батьками майбутня письменниця, перекладачка, громадська діячка Суровцова Надія Віталіївна (1896–1985). Серед знайомих, які відвідували її батьків, був зокрема, О. Корчак-Чепурківський – відомий гігієніст та епідеміолог. Бл. 1903 Н. Суровцова оселилася з матір'ю у будинку на сучасному пров. Т. Шевченка, 8-а. Невдовзі переїхала до Умані, де здобула гімназійну освіту. Навчалася на Вищих жіночих курсах у Санкт-Петербурзі. У 1917–18 була в Києві співробітницею українських урядових структур. У 1919–25 – на еміграції, закінчила філософський факультет Віденського університету. Після повернення до СРСР працювала у Харкові. 1927 її заарештовано і відправлено на заслання. Перебуваючи на Колимі, написала книгу спогадів, де згадувала будинок на Малій Житомирській, 19. Після звільнення (1954) проживала в Умані. Авторка численних оповідань, нарисів, художніх перекладів.
У 1910-х рр. в будинку мешкав В. Фамінський – доцент, потім професор Київської духовної академії на кафедрі історії російської літератури. Тепер – адмінбудинок [750].