Житловий будинок (№ 12-а). П'ятиповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані має форму паралелограма з невеликим тильним ризалітом. Будувався у комплексі з дворовим флігелем. Первісно між цими об'ємами були влаштовані відкриті перехідні містки на рівні кожного поверху (не збереглися). Композиція головного фасаду симметрично-осьова, з переважанням вертикальних членувань. Бічні частини виділено гранчастими еркерами, центральну – балконами пластичної форми й невеликим аттиком. Декор фасаду витримано у стилі модерн із застосуванням рустування, фактурного тинькування, рослинних орнаментів, ліплених деталей. Привертають увагу скульптурні зображення орлів у лопатках на рівні другого поверху, барельєфні композиції на теми дитячого виховання у фр изі й центральному аттику, металева брама з вираженими стильовими ознаками. В інтер'єрі збереглися деталі оздоблення: гурти, карнизи, ліплені вставки. Первісне планування квартир змінено внаслідок пізніших ремонтів. Будинок є характерною спорудою київського модерну. 
Флігель (№ 12-б). Чотири-, п'ятиповерховий з підвалами, цегляний, пофарбований, у плані П-подібний. Зведений у модернізованих формах цегляного стилю. Складається з прилеглого до брандмауера садиби № 14 п'ятиповерхового об'єму й перпендикулярних до нього різновеликих крил – наближеного до вулиці чотириповерхового й тильного (довшого) п'ятиповерхового. Торці крил зі зрізаними наріжжями оздоблені розкріповками. У торці короткого середнього крила влаштовано вхід і сходову клітку, інший вхідний вузол – у внутрішньому куті на стику поздовжньої та поперечної частин. Стримані за архітектурним вирішенням фасади з видовженими прямокутними прорізами та двома рядами балконів вирізняються вертикальною побудовою, підкресленою широкими лопатками. Лопатки на рівні четвертого поверху включають декоративні вставки цегляного орнаменту у вигляді шахівниці.
Будинок є зразком внутрішньоквартальної житлової забудови поч. 20 ст.
На поч. 20 ст. в № 12-а містилося архітектурно-будівельне бюро з креслярнею «Товариство техніків».
1948–65 у квартирі № 11 будинку № 12-а проживав Бабій Борис Мусійович (1914–93) – вчений у галузі права, акад. АН УРСР (з 1972), заслужений діяч науки УРСР (з 1974), академік-секретар відділення економіки, історії, філософії та права АН УРСР (1968–88). У цей час (з 1949) працював в Інституті держави і права АН УРСР (1974–88 – його директор). Досліджував проблеми теорії та історії держави і права, історії правознавства. Мешкав також 1965–70 на вул. Володимиро-Либідській, 16; 1970–93 на вул. Володимирській, 51–53.
Тепер будинок № 12-б перебуває на капітальному ремонті [755].