До складу садиби входять: головний п'ятиповерховий будинок на червоній лінії забудови вулиці (споруджено бл. 1905, імовірно, за проектом арх. М. Клуга); чотириповерховий флігель, що прилягає перпендикулярно до чолового корпусу (збудовано 1901), та шестиповерховий, розташований окремо у глибині подвір'я (збудовано 1910 - 11, арх. Ф. Олтаржевський; тепер № 8). Усі будівлі цегляні, тиньковані. Основний корпус складної конфігурації, має двосекційне планування. Ускладнений еклектичний декор фасаду виконано на основі модернізованих ренесансно-барокових форм. У його розробці широко використано ордер: пристінними тричвертєвими корінфськими портиками в четвертому та п'ятому поверхах виділено центральну й симетричні їй бічні осі; малими колонками фланковано балкони всередині портиків. Портал центрального входу завершено зустрічними волютами, які вміщено у плоску складнопрофі- льовану нішу параболічного абрису. Численні деталі скульптурного декору — фігури атлантів, каріатид, різноманітні орнаментальні рельєфи-відзначаються високопрофільним моделюванням і майстерністю виконання. Оригінальна форма капітелей з мотивами фауни. У вересні 1941 будинок горів, після війни відбудовано з переплануванням. Належить до числа найкращих пам'яток еклектичної архітектури у забудові міста.
У шестиповерховому будинку (в глибині подвір'я) у квартирі № 65 на шостому поверсі (тепер нумерацію квартир змінено) проживала у 1914 і до січня 1915 Андрєєва Марія Федорівна (справж.— Юрковська; 1868— 1953) — актриса МХТу, громадський діяч. У цей період працювала в київському театрі «Соловцов», де зіграла ролі Маші («Три сестри» А. Чехова), Ніни («Маскарад» М. Лєрмонтова).
У цій квартирі під час другого свого приїзду до Києва (перший — 1891) з 26 жовтня до 17 листопада 1914 зупинявся Максим Горький (Пєшков Олексій Максимович; 1868—1936) письменник, громадський діяч. Під час свого перебування в місті зустрічався з представниками громадськості, профспілок, відвідував гурток молодих літераторів, який очолював поет А. Мікульчик, працював над збіркою оповідань «По Русі». 15 листопада під час бенефісу М. Андрєєвої у російському драматичному театрі «Соловцов» дивився спектакль «Три сестри» А. Чехова. 16 листопада М. Горького відвідав письменник Скиталець (С. Петров). Востаннє побував у місті проїздом 18 травня 1933, коли повертався з Італії на Батьківщину.
З 1950-х рр. до 1991 у чоловому будинку жив і працював Ковальов Олександр Олександрович (1915-91) - скульптор, народний художник СРСР (з 1979). Автор пам'ятників О. Пушкіну у Києві (1962) і Нью-Йорку (1970), М. Лисенку у Києві (1965), В. Філатову в Одесі (1966), М. Гоголю у с. Гоголевому Полтавської обл. (1984); монументів у інших містах, численних скульптурних портретів та пам'ятних знаків. Лауреат Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (1975). Тепер у квартирі № 24, в якій мешкав скульптор, влаштовано меморіальну майстерню.
1970 на фасаді чолового будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом М. Горького (ск. К. Годулян, арх. Р. Юхтовський) [739].