Одноповерхова, на високому цоколі з підвалом під північно-західним наріжжям, цегляна, з тинькованими й гіпсовими деталями оздоблення, у плані прямокутна, з виступним дерев'яним ґанком парадного входу на бічному західному фасаді. Планування коридорно-анфіладне, перекриття пласкі дерев'яні, дах тридільний, вальмовий під бляхою. Вирішена в еклектичних формах, що поєднують «київський ренесанс» і елементи неоросійського стилю (кокошники, напіврозетки, городки тощо).
Композиція будівлі асиметрична. В центрі головного (південного) фасаду з боку вул. Львівської розміщено підвищений тривіконний об'єм, ліворуч до якого прилягає ґанок, праворуч — одновіконний об'єм. Особливістю середньої тривіконної частини фасаду є майже філігранний декор. її площину фланкують масивні тричвертєві колони модифікованого композитного ордера, увінчані декоративними вазами. Прямокутні одностулкові вікна облямовано лиштвою, що складається з композитних напівколонок, на які поставлені декоративні вази з фруктами, напівкруглих сандриків, заповнених ліпленим килимом із квітів, листя й мушлів. Підвіконня оздоблено орнаментованими кронштейнами, що підтримують колонки та гірлянди. До простінків вписано дві півкруглі у плані вузенькі ніші, які містять невеликі жіночі фігурки на орнаментованих кронштейнах та вертикальні гірлянди. Ніші захищено оригінальним декоративним піддашшям у вигляді балдахінів. Пишно оформлена вінцева частина, утворена двоярусним фризом і карнизом з сухариками, над якими підноситься центральний криволінійний фронтон з овальним отвором посередині. Нижній ярус фриза прикрашено вигадливим орнаментом, верхній — великомасштабними напіврозетками у вигляді мушлів із металевими серцевинками, що яскраво виблискують. Інші площини будівлі мають спрощене архітектурне вирішення. На західному бічному фасаді виділяється великий ґанок з чотирма цегляними опорними стовпами-колонками, що несуть дощаний фриз і карниз зі смужками городків і сухариків. На терасу ґанка, піднесену на висоту цегляного цоколя, ведуть парадні одномаршові сходи з дерев'яними приступами, що плавно розширюються донизу. Вхід на ґанок підкреслено декоративними вазами, терасу огороджено дерев'яною балюстрадою. Гребінь даху акцентовано композицією з чотирьох дерев'яних кокошників. Будівля — один з найяскравіших зразків первісної забудови дачного селища Святошин.
У 1905—08 дача належала Дьякову Іполиту Миколайовичу (1865—1934) — київському міському голові (1906—16), головному кореспонденту Головного управління Державного кіннозаводства по Київській губернії (1901—13), почесному мировому судді Київського судово-мирового округу (з 1905). І. Дьяков був також членом Київського товариства старожитностей і мистецтв, Товариства швидкої медичної допомоги в Києві, Київського благодійного товариства, Товариства швидкої допомоги нужденним студентам вищих навчальних закладів Києва, товаришем голови Попечительства про глухонімих, головою Київського клубу автомобілістів. Жив у Києві на пл. Миколаївській, 4 (тепер пл. I. Франка, 5).
Тепер тут міститься райдержавтоінспекція.