Будівля бла побудована в 1930-х роках, як Клуб НКВС.

Він був спроектований при участі заарештованого за звинуваченням в антирадянській пропаганді архітектора Василя Олександровича Осьмака. Тоді В. Осьмак очолив групу з п'яти студентів-архітекторів, заарештованих у такому ж безглуздому звинуваченні.  Мета "органів" була суто практична: в такий протиправний спосіб ДПУ сформувало проектне бюро на чолі з В. Осьмаком, якому доручило розробити проекти для власних, ОДПУ, потреб. Так, в ряду інших будівель, було споруджено і клуб НКВС (нині - театр юного глядача).

Проектна група, або, як це тоді називалося, "шарашка", діяла досить вправно. Досвідчений архітектор, за плечими якого були такі споруди в Києві, як-от: лікарні, клінічне містечко на Байковій горі, бібліотека по вул. Володимирській, 62, гімназії, ломбард на Прорізній, 8, особняк М. Дітеріхса по вул. Тимофіївській, 3 (див. - М. Коцюбинського, 3) тощо, - професор КПІ, задавав основну принципову схему, а молодь, студенти, що сповідували вже ідеї новітньої архітектури Ле Корбюзье, надавали фасадам і інтер'єрам сучасного, конструктивістського вигляду. "Замовники" довіряли авторитетові професора, тим паче, що їх підкупала простота та економічність проектованого, а про "тлетворное влияние Запада" тоді ще не йшлося - то вже по війні були такі звинувачення.

З 1954р це приміщення надано Київькому Театру юного глядача

Театр має Велику сцену з 408 місцями для глядачів, та малу - на 80 місць