Пам'ятки → Лебедєва Академіка → Феофанівський Свято-Пантелеймонівський монастир, 19—20 ст. →

Собор Пантелеймонівський

Академіка Лебедева, 23

Історична довідка:

Собор cпоруджено на відзнаку 100-річного ювілею скиту за проектом арх. Є. Єрмакова за будівельників обителі — схиігумена Іринарха (Дороговцева) до 1905 та ієромонахів Леоніда (Яроцького) 1905—06 і Софронія (Гаркуші) 1906.

Монументальний розпис інтер'єра тривав ще в перші роки радянської влади. За відмову припинити роботу художники — ченці з Афону (Греція) прийняли мученицьку смерть від рук червоноармійців.

Головний престол собору освятив в ім'я великомученика і цілителя Пантелеймона 1 червня 1914 митрополит Київський і Галицький Флавіан (Городецький).
Пантелеймон — святий, великомученик, народився в Нікомідії, вчився лікарському мистецтву у знаменитого лікаря Єфросина. Після смерті батька успадкував великий маєток, став допомагати нужденним, безоплатно лікував хворих. Діяв іменем Христа і поширював християнство. За наказом римського імператора Максиміана був підданий жорстоким тортурам, але залишався неушкодженим. Прийняв мученицьку смерть.
1930 собор було закрито і передано птахо-молочному радгоспу «Феофанія» Київського союзу робітників кооперації.
Під час Великої Вітчизняної війни богослужіння в храмі було відновлено. Деякий час тут містився спостережний пункт воюючих сторін, він піддавався неодноразовим артилерійським обстрілам. Після війни споруду передали АН УРСР, для потреб наукових підрозділів якої бічні нави й апсиду собору розчленували на поверхи, куди піднімалися по металевих сходах і галереях, влаштованих у центральному підбанному просторі. Храм втратив центральну баню і чотири декоративні верхи, півциркульні щипці середніх прясел стін, ряд завершень наріжних стовпів по периметру оббудови. 1990 у такому стані собор передано Українській православній церкві. На сьогоднішній день собор практично відновлено під керівництвом архімандрита Серафима (Дем'яніва); за знайденими кресленнями та схемами. Проект реконструкції на незнайдені частини виконав арх. Я. Діхтяр. 30 серпня 1998 митрополит Київський та всієї України УПЦ Володимир (Сободан) освятив головний престол, 9 червня 2002 — правий престол в ім'я преподобного Серафима Саровського. В галереї собору — престол в ім'я Володимирської ікони Божої Матері, орієнтований на північ.

У правому бічному вівтарі встановлено раку з мощами святих: великомученика і цілителя Пантелеймона, святителів Миколи чудотворця та Феодосія Чернігівського, священномученика Володимира (Богоявленського) — митрополита Київського і Галицького, преподобних Серафима Саровського, Феодора — князя Острозького, Агапіта Лікаря, Тита воїна, Арсенія Працелюбного, схимників Сисоя, Силуана та Іларіона, Нестора Некнижного, Ахипи диякона, Феодора Мовчазного, Йосипа Багатостраждального та Паїсія.
Престольні свята: 27 липня — великомученика Пантелеймона; 15 січня, 1 серпня — преподобного Серафима Саровського; 21 травня, 23 червня і 26 серпня — Володимирської ікони Божої Матері.
Тепер — головний храм монастиря.

Дата побудови

1904-1914рр.

Охоронний номер

№436-Кв

№ та дата рішення про взяття під охорону

Наказ Міністерства культури і туризму України від 16.06.2007 № 662/0/16-07

Тип пам'ятки

Пам'ятка містобудування, Пам’ятка архітектури

Текстовий опис стану пам'ятки

Загальний стан пам'ятки - добрий.

Відповідальний волонтер

mc_Load

Дата створення

23.06.2013

Галерея

Автор: Володимир Барабаш, Євген Тиманович