Вів господарські справи у свого володаря, супроводжував князя під час дипломатичних місій. У кін. 1150-х рр. прийняв постриг у Києво-Печерському монастирі, тоді ж почав доповнювати печерський літопис, продовжив його до поч. 1170-х рр. 1164 обраний ігуменом. Зміцнив автономний статус Києво-Печерського монастиря, здобувши для нього ставропігійну грамоту з титулом «лавра» та статус архімандрії. 1174 вперше згадується як архімандрит. Користувався великою повагою у київського кн. Ростислава Мстиславича (1159—67), вславився як добрий пастир, наставник і порадник, тому за його ігуменства Києво-Печерський монастир постійно був місцем хрестоцілувальних присяг. День пам'яті — 24 липня [1472].