Зрікся князівської влади. 17 лютого 1106 постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, працював у монастирській поварні, був ключником при головній брамі. Зібрав багато книг, які з часом передав монастиреві; замовляв переклади з іноземних мов (зокрема, «Послання папи Лева до Константинопольського патріарха Флавіана»). Пожертвував кошти на будівництво, вважається засновником Свято-Троїцької церкви над Святою брамою і однієї з перших лікарень. Ім'я Миколи Святоші згадується в Іпатіївському літописі. 1142 на прохання київського кн. Всеволода Ольговича був посередником у дипломатичних переговорах князів чернігівських Давидовичів. Прославився даром чудотворця. День пам'яті — 14 жовтня [1467].