Історична довідка:
Мелетій (світське ім'я — Носков Іван; 1776, Київ — 15.02.1851, Київ) — церковний діяч, педагог. Народився в сім'ї священика. Навчався в Києво-Могилянській академії (1789—1801), по закінченні викладав у ній російську, грецьку, німецьку мови, арифметику в нижчих граматичних класах, з 1814 — професор філософії та префект академії. 1809 прийняв чернечий постриг, того ж року висвячении на ієромонаха, з 1814 — соборний ієромонах Києво-Печерської лаври, з 1815 — архімандрит київського Видубицького Свято-Михайлівського монастиря, одночасно професор академії. З 1816 виконував обов'язки ректора Києво-Могилянської академії і викладав богослов'я, настоятель Братського Богоявленського монастиря. Після закриття академії 1817 був послідовно архімандритом кількох монастирів: домницького Різдва Пресвятої Богородиці і чернігівського Єлецького Успіння Пресвятої Богородиці, острозького Спаського, лубенського Мгарського Свято-Преображенського. Одночасно ректор духовних семінарії Чернігівської (з 1817), Волинської (1823—24), Полтавської (1824—38). З 1838 — архімандрит свіязького Богородичного монастиря. З 1843 перебував на спочинку у Києво-Печерській лаврі. На могилі чавунна плита з рельєфним меморіальним написом і зображенням хреста (вгорі), встановлена родичем похованого — генерал-майором І. Носковим [1485].