Після націоналізації перебував у віданні Інвалідного містечка Соцзабезу, до 1950-х рр. був заселений інвалідами по зору. До 1983 використовувався як житловий. 1949 і в 1980-х рр. проведено ремонтні роботи.
Будинок двоповерховий з підвалом, цегляний. Основний об'єм у плані прямокутний, вкритий низьким вальмовим дахом з бляшаною покрівлею. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень, у прибудові до західного торця — санітарнотехнічний блок. Перекриття пласкі. Оформлений еклектично, оздоблений у цегляному стилі з використанням елементів російської архітектури 17 ст. Центральну вісь чолового (південного) фасаду з прямокутним отвором входу підкріплено розкріповкою, що завершується фігурним фронтоном. Наріжні лопатки увінчано кокошниками. Вінцевий та міжповерхові карнизи прикрашено сухариками, що повторюються на фризі у збільшених розмірах. Прямокутні віконні прорізи обрамлено профільованими лиштвами й П-подібними сандриками.
Споруда — цінна складова архітектурного комплексу Дальніх печер, що зберігає його історичне планування.
1988 будинок передано діючому монастирю [1513].