Тривалий час будинок використовувався як житловий. 1947 під час пожежі пошкоджено фасади. 1950 відремонтований Республіканськими науково-реставраційними виробничими майстернями з пристосуванням під житло (арх. Д. Криворучко): переплановано примі-щення, спрощено оформлення фасадів, закладено півциркульні віконні прорізи на торцевих фронтонах. Первісну галерею на тильному фасаді не відновлено. 1988 будинок передано монастирю. Двоповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Дах високий двосхилий, покрівля бляшана. Планування тридільне, з центрально розташованою сходовою кліткою. Система планування змішана, на другому поверсі — коридорна. Перекриття пласкі.
Фасади, вирішені у формах класицизму, завершено цегляним профільованим карнизом, розчленовано міжповерховим та підвіконним (на рівні першого поверху) гуртами. Над вікнами другого поверху поличка відбиває смугу фриза. Головний (південний) фасад декоровано центральним трикутним фронтоном. Розташований на центральній осі вхід до будинку з високого ґанку оформлено півциркульним отвором з раменцями та вкрито циліндричним півциркульним металевим піддашком з бляшаною покрівлею. До тильного (північного) фасаду прилягає на всю його довжину пізніша одноповерхова прибудова, зведена у спрощених архітектурних формах. Вхід у прибудову зміщено відносно центральної осі. Споруда — цінний зразок житлової архітектури Лаври доби класицизму. Тепер у корпусі містяться монастирський готель, кухня та книжкова крамниця [1512].