Паровоз - пам,ятник на честь революційних бойових та трудових подвигів київських залізничників, здійснених в роки громадянської та Великої Вітчизняної війн

Липківського та Кудряшова вул. (на перехресті)

Історична довідка:

Серія паровозів ІС-20 типу 1-4-2 (ІС у 1962р. замінено на ФДп) була запроектована у лютому 1932р. творчим колективом ЦЛПБ (Центральне локомотивне бюро). У квітні креслення було передано на Коломенський завод, який 4 жовтня випустив перший пасажирський паровоз. По рішенню працівників заводу, новому паровозу була присвоєна серія ІС (Іосиф Сталин), а повне позначення — ІС-20-1 (20 — вісьове навантаження від рухливій колісній пари на рельси). Серійне виробництво розпочато в кінці 1935р. на Ворошиловградському паровозобудівному (тепер Луганському тепловозному) заводі. Паровози цієї серії мали стати основними паровозами для пасажирських перевезень. Як символ швидкості та потужності знайшли відображення у агітаційно-поліграфічній продукції, літературі та кіно. У 1937 р. модифікована, за рахунок аеродинамічного кожуха, модель ІС-20-16 була презентована для огляду на всемірній виставці у Парижі, та отримала там Гран-При. Випуск серії був припинений у зв’язку з військовими подіями Другої Світової війни. Останній паровоз серії ІС-20 було добудовано в 1942 году на Улан-Удэнском паровозоремонтному заводі. Всього з 1933 по 1942 рр. було випущено 649 паровозів серії ІС (встановлений на постаменті екземпляр був побудований у першій половині 1941р). У 1950 р. Коломенський завод випустив пасажирський паровоз серії П36, який по потужності був аналогом ІС-20 але мав нижче вісьове навантаження (менше 18тс), завдяки чому міг експлуатуватись на будь яких типах колій (замінюючи навіть паровози серії Су). Окрім того його КПД був майже на чверть вище. Масовий перехід на тепловозні и електровозні види тяги ще більше обмежив експлуатацію ІС. Останнім місцем роботи цих паровозів були Горьківська (депо Кіров) та Приднепровскі (депо Мелітопіль и Синельниково) залізниці, на яких ІС-20 пропрацювали до 1966—1972рр.

Паровоз за номером ФДп20-587 було збережено наприкінці 70-х рр. у депо м. Чернігів завдяки розпорядженню діючого на той час керівника ПЗЗ Петра Кривоноса. За його клопіт перегнано у локомотивне депо м. Києва, відреставровано і за його ж підтримки прохання ветеранів Київського локомотивного депо урочисто встановлено на п’єдестал у 1982р. (з нагоди святкування 1500 річча заснування міста). Це символ мужності та доблесті, який нагадує про революційні та ратні подвиги Київських залізничників, здійснених ними у роки Громадянської та Другої світової війн, а також високих досягнень праці у мирні роки. Це пам’ять та шанування тим, хто водив фронтові ешелони, воював на бронепотягах, обслуговував рухомих склад та коліїї та сумлінно працював і працюю у найрізноманітніших підрозділах ПЗЗ.

Локомотив являвся у свій час також пам’ятником пісні 20-х рр. : «Наш паровоз, вперед лети», яка народилася саме у Києві. Автори її А. Красний и П. Зубков — робітники Київських головних залізничних майстерень. На стилобатній частині пам,ятника праворуч бронзовими літерами був написаний уривок з пісні:

«Наш паровоз, вперед лети!

В коммуне остановка,

Иного нет у нас пути...».

Напис був демонтований на початку 1990х рр.

На сьогоднішній день паровоз ФДп20-587 єдиний повністю збережений екземпляр з серії ІС-20 на пост-Радянскоій території. До недавнього часу зберігався майже в робочому стані.

інформацію взято з інтернет-сторінок :

https://ru.wikipedia.org /wiki/ИС_(паровоз) http://trtrom.narod.ru/parovoz/2-06.htm http://zametkin.kiev.ua/pamyatnik-parovozu-is-fdp20-578/ http://maps.interesniy.kiev.ua/ru/streets/krivonosa-petra-ploshchad/pamyatnik-parovoz-is-20

Дата побудови

1982р.

Охоронний номер

б/н

№ та дата рішення про взяття під охорону

Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 30.07.1984 №693

Текстовий опис стану пам'ятки

Загальний стан пам,ятки - задовільний. Є сліди іржи та лушиння фарби та тиньку. Свіже пофарбування незавадило ))

Відповідальний волонтер

mc_Load

Дата створення

27.01.2017