Первісний об’єм зведено у серед. 19 ст. з типовим проектом № 1, спочатку дерев'яний, одноповерховий, на цегляному цокольному поверсі. 1872 розширено вхідним тамбуром зі сходами і перебудовано із спорудженням цегляного другого поверху на замовлення дружини офіцера Г. Казанської (в другому шлюбі — Горська). У 1990-х рр будинок капітально відремонтовано і збереженням фасаду. Первісно в глибині ділянки по її периметру містилися цегляні й дерев'яні службові будівлі, в одній з яких був невеликий миловарний завод (не збереглися). Двоповерховий, цегляний, прямокутний у плані. Симетрична композиція фасаду й архітектурні деталі вирішені у формах пізнього класицизму. Оздоблення фасаду стримане: карнизи першого й другого поверхів чітко членують його на яруси, віконні прорізі обрамлено сухариками, вінцем верти кальних членувань слугує ланцюжок рустів, імітованих цегляною кладкою Із затилля були дерев'яні галереї (пізніше закладені).
Будинок є характерною спорудою доби пізнього класицизму в Києві [669].