Нижнім торцем звернений до Майдану Незалежності. У 1870—80-х рр. садиба належала київському купцю, австрійському підданому Ф. Людвиковському і простягалася від Хрещатицької пл. (тепер Майдан Незалежності) до розширення вул. Костьольної, де на місці теперішнього будинку № 6 був сад. 1878 у садибі за проектом арх. П. Спарро збудовано триповерховий цегляний житловий флігель (не зберігся). Проект прибуткового будинку виконано арх. О. Шіле, під час будівництва трохи змінено. П’ятиповерховий, з першим цокольним поверхом, цегляний, тинькований, у плані прямокутний, односекційний, з двома квартирами на кожному поверсі. За радянського часу на обох торцях добудовано балкони. Композиція фасаду з рисами неоренесансу центрально-осьова, тридільна, утворена розкріповками центру (з головним входом) і бічних частин. У декорі — іонічні пілястри у розкріповках по чет-вертому — п'ятому поверхах, тосканські — в обрамленні вікон. Характерна для архітектури історизму чітка сітка фасаду з частим ритмом прямокутних вікон підкреслена міжвіконними пілястрами, класичної форми лиштвами різних варіантів на кожному поверсі й міжповерховими карнизами. Пластика фасаду збагачена рельєфними композиціями з рослинним рисунком у підвіконних фільонках, біля основ пілястрів, у замкових каменях. Перекриття плоске. Збереглися різьблені дерев’яні двері парадного входу [677].