Заг. вис. — 5,5 м, п'єдесталу — 1,5 м. Сагайдачний Петро Кононович (Конашевич-Сагайдачний; ? — 1622) — політичний діяч, гетьман українського реєстрового козацтва. Народився в с. Кульчицях поблизу Самбора (тепер Львівська обл.) в шляхетській родині. Освіту здобув в Острозькій школі. З 1601 перебував у Запорозькій Січі. Очолював ряд вдалих походів на Оттоманську Порту і Кримське ханство, 1618 брав участь у поході польського королевича Владислава на Москву. Дбав про розвиток національно-освітнього руху в Україні. 1620 разом з усім Військом Запорозьким вступив у Київське братство, титар Києво-Братського училищного монастиря (згодом — Богоявленського), дбав про розвиток Братської школи, заповів їй частину свого майна. Помер від тяжких поранень після переможної битви польсько-українського війська над турками під Хотином (1621). Був похований на території Братського Богоявленського монастиря (1935 могилу знищено). Ім'ям П. Сагайдачного названо вулицю в Києві.
Споруджений за постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 1995 на доброчинні кошти, у т. ч. мешканців с. Кульчиці.
Бронзовий монумент на сірому гранітному п'єдесталі у формі природної брили з м'яко заокругленими кутами встановлено у центрі спеціально забрукованого невеличкого майданчика на невисокому штучному земляному пагорбі. Гетьман зображений верхи на коні. Права рука його, піднята в енергійному жесті, тримає булаву — символ влади, ліва — стримує коня за повід. Постать ледь повернена, що підкреслено рухом довгого плаща з динамічними складками за спиною. Загальне реалістичне трактування скульптури доповнене ретельно відтвореними деталями одягу, військових аксесуарів (на голові гетьмана — висока шапка, на правому боці — сагайдак зі стрілами) та парадною збруєю коня. Композиція відзначається динамічністю силуету, образно-пластичне вирішення передбачає можливість огляду як з близької, так і далекої відстані — з перспективи вул. П. Сагайдачного.
На земляному пагорбі перед пам'ятником вмонтовано сіру гранітну плиту з викарбуваним гербом гетьмана та його іменем. З протилежного боку пагорба розміщено другу подібну плиту з анотаційним написом про авторів і виконавців, дату відкриття [1034].