З 1961 студія розташовується в спеціально збудованому для неї комплексі, до якого входять корпуси: адміністративний, технологічний, павільйонний та допоміжний, пристосовані для спеціальних і комбінованих зйомок, у т. ч. – аеро-та підводних зйомок, з цехами традиційної та комп'ютерної анімації. Загальна пл. студії – 8 га.
До 1992 студія випускала понад 400 науково-популярних, техніко-пропагандистських, мультиплікаційних та анімаційних, ігрових і рекламних фільмів. Крім створення кіно- та відеофільмів усіх видів та жанрів, митці студії знімають стрічки на замовлення міністерств, відомств, підприємств, рекламні ролики та музичні кліпи, здійснюють переклад і дублювання іноземної кіно- та відеопродукції. Тут також зберігають, реставрують, впорядковують, тиражують і розповсюджують наукові, науково-художні та документальні фільми. Кадротека налічує понад 10 тис. назв фільмів, випущених студією.
В серед. 1960-х рр. студія вийшла у лідери світового наукового кіно, понад 500 її фільмів нагороджено призами і дипломами Міжнародних кінофестивалів (МКФ), Всесоюзних кінофестивалів (ВКФ) та національних.
На кіностудії у різний час працювали кінорежисери М. Грачов, Є. Григорович, К. Лундишев, Л. Островська, А. Серебреников, Ф. Соболев, С. Шульман, сценаристи Ю. Аліков, Є. Загданський, оператор Л. Прядкін та ін.
Творче визнання принесли фільми режисерів: М. Грачова («Вони бачать знову», 1947, відзначений дипломом МКФ у Карлових-Варах, Чехословаччина, 1948; «Слідами невидимих ворогів», 1955, грамота МКФ у Монтевідео, Уругвай, 1956; «Портрет хірурга», 1964, премія ім. М. Ломоносова АН СРСР, 1965; приз «Срібний глобус» МКФ у Лейпцигу, НДР, 1964); Ф. Соболева («Мова тварин», 1967, премія ім. М. Ломоносова АН СРСР, 1968; приз «Золота статуетка» МКФ дитячих та юнацьких фільмів у Тегерані, Іран, 1969; приз «Золотий голуб» МКФ у Лейпцигу, НДР, 1969; приз «Золотий кубок» МКФ у Пном-Пені, Камбоджа, 1969 та ін.; «Чи думають тварини?», 1970, Державна премія СРСР, 1972; приз «Золотий голуб» МКФ у Лейпцигу, НДР, 1971; приз «Золотий дельфін» МКФ навчальних фільмів у Тегерані, Іран, 1972; Почесний диплом п'ятнадцятого Конгресу Міжнародної асоціації наукового кіно, Київ, 1971; «Сім кроків за горизонт», 1968, Гран-прі «Золотий астероїд» МКФ науково-фантастичних фільмів у Трієсті, Італія, 1969; Диплом першого ступеня десятого огляду документальних і науково-популярних фільмів у Ленінграді, 1969 та ін.); А. Серебреникова («На межі життя», 1965, премія ім. М. Ломоносова АН СРСР, 1967; Перша премія ВКФ у Києві, 1966; «Індійські йоги. Хто вони?», 1970; «Віктор Глушков, кібернетик», 1980); О. Самолевської («Пам'яті полеглих будинків», 1988, почесний диплом СК СРСР, 1989); Т. Золоєва («Гімнаст», 1966, Перша премія ВКФ спортивних фільмів у Москві, 1967; Перша премія МКФ короткометражних фільмів в Оберхаузені, НДР, 1967; «Микола Амосов», 1971, премія ім. М. Ломоносова АН СРСР, 1973; «Ритм задано світові», 1971, приз п'ятого ВКФ, Тбілісі,1972); Р. Плахова-Модестова («Промінь зав'язаний у вузол», 1972, перший приз ВКФ, Алма-Ата, 1973, спеціальний приз республіканського фестивалю «Молодість», 1972); В. Підпалого («Наступ на рак», 1974, Перша премія сьомого ВКФ у Кишиневі, 1975; Золота медаль МКФ з охорони здоров'я у Варні, Болгарія, 1976); А. Борсюка («Метаморфози», 1970, Перший приз ВКФ у Душанбе, 1979; «Подряпина на льоду», 1982; «Зірка Вавилова», 1984, Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка, 1987; Головний приз і диплом вісімнадцятого ВКФ у Мінську, 1985; Головний приз і диплом восьмого Республіканського кінофестивалю у Жданові, 1985); Б. За- гряжського («Комп'ютер і загадка Леонардо», 1973, приз «Золота мушля» і диплом дванадцятого МКФ науково- фантастичних фільмів у Трієсті, Італія, 1976); С. Шульмана («Наука про привиди», 1969, премія ім. М. Ломоносова АН СРСР, 1969; Золота медаль п'ятого МКФ науково-технічних фільмів у Будапешті, Угорщина, 1970; Гран-прі «Великий гранат» МКФ технічних фільмів у Пардубіце, ЧРСР, 1970; Приз і диплом двадцять п'ятого ВКФ, 1970); Д. Богданова («Мікрохірурги», 1967, Гран-прі першого МКФ наукових фільмів у Пекіні, Китай, 1988; Гран-прі першого МКФ медичних фільмів в Ам'єні, Франція, 1988; «Подорож у втрачене минуле», 1995, приз, «Гусиня»,1996, диплом – обидва на МКФ неігрового кіно «Світ», Стаханов, 1997); Р. Ширмана («Дерево під вікном», 1996, приз МКФ неігрового кіно «Світ», Стаханов, 1997; «Небезпечно вільна людина», 2004) та ін.
З набуттям незалежності України на студії знято цикл фільмів: «Українці. Віра. Надія. Любов.» у трьох частинах – 1991,1992 (режисери В. Шмотолоха, А. Ящишин); цикл «Невідома Україна» (104 серії), у здійсненні якого взяли участь 68 режисерів; «Країна в центрі Європи» – у двох частинах – 1999; «Техніка безпеки для тих, хто дивиться телевізор», 2006, обидва – реж. Р. Плахов-Модестов) [1705].