Історична довідка:
На поч. 19 ст. садиба не була забудована і належала київській міщанці К. Гресенковій. 1817 вона продала «своє пустопорожнє місце» київському міщанину Г. Томашевському, який його забудував. Споруджений на місці старого будинку новими власниками садиби — київськими міщанами Ф. та С. Михайленковими (згідно зразкового фасаду № 2). Двоповерховий, на невисокому цоколі, перший поверх цегляний, другий дерев'яний. Нижній поверх оброблено горизонтальним стрічковим рустом. Будинок поділено міжповерховим карнизним поясом та завершено дерев'яним нетинькованим карнизом. Вікна з лиштвами. Первісно на другому поверсі були декоративні дерев’яні пілястри по кутах і між трьома центральними вікнами, прикрашеними сандриками; фланги фасаду підкреслювались прямокутними парапетами. Ці деталі тепер втрачено. Планування коридорно-анфіладне. Дах вальмовий.
Будинок — характерний зразок забудови Подолу серед. 19 ст. [474].
Текстовий опис стану пам'ятки
Пам’ятник знаходиться в напівзруйнованому, захаращеному стані. Єдина історична споруда, що залишилась у провулку в оточені новобудов. Адресної таблички немає, жодних меморіальних дошок також.