Чотириповерховий, цегляний, з підвалом (четвертий поверх надбудовано у радянський час).
У 1890-х — 1901 рр. тут мешкав до вступу в Київський кадетський корпус Крутень Євграф Миколайович (1890 – 1917)— військовий льотчик, учень П. Нестерова. Теоретичні праці та бойова практика Є. Крутеня започаткували основні напрями в розвитку винищувальної авіації того часу. Учасник 1-ї світової війни. Загинув під час повернення з бойового завдання.
У цьому будинку 1888—89 проживав Ніколаєв Володимир Миколайович (1847- 191 1) архітектор, автор проектів будинків Купецького зібрання (тепер Національна філармонія), трапезної Києво-Печерської лаври, колишнього приватного особняка (тепер Будинок письменників), забудови По- кровського монастиря, п'єдесталу пам'ятника Б. Хмельницькому та інших об'єктів. Проживав у цьому будинку і почав навчатися музиці син В. Ніколаєва — Ніколаєв Леонід Володимирович (1878 1942) -піаніст, композитор і музичний педагог, фундатор фортепіанної «ніколаєвської школи» у Петербурзі, учнями якої були композитор Д. Шостакович, піаністи П. Серебряков, В. Софропицький, М. Юдіна та ін.
У цьому будинку в квартирі родини Гальперіних, що займала 12 кімнат, на першому поверсі розміщувався склад видань газети «Искра». Квартиру для цієї мети було надано дітьми господаря — студентами Київського університету С. і М. Гальперіними, членами однієї з груп сприяння газеті «Искра». До складу групи входили В. Крохмаль, Г. Окулова, С. Афанасьєва, О. Петренко. З нею активно співробітничали місцеві соціал-демократи В. Бобровський, І. Любимцев, В. Сапежко та ін. Цією адресою скористалися в 1903 члени оргкомітету зі скликання II з'їзду РС.ДРП для зберігання частини тиражу 41 і 43 чисел газети «Искра». Після розгрому поліцією Уманської друкарні, де цю продукцію передруковано, в Києві проведено обшуки. У квартирі Гальперіних знайдено 670 примірників 43-го числа газети, поокламації та інші нелегальні видання [570].