1894 садибу орендував на 12 років, з 1908 викупив відомий в Києві підприємець В. Детерінг. 1914, з початком 1-ї світової війни, майно було секвестровано, оскільки власник був підданим Німеччини.  Первісно в садибі вздовж вулиці стояли дерев'яний двоповерховий на кам'яному півповерсі будинок, зведений за типовим проектом № 3 та дерев'яний одноповерховий будинок, у дворі — дерев'яні господарські споруди. 1874 арх. О. Шіле розробив проект перебудови двоповерхового будинку зі знесенням одноповерхового. За проектом будинок набував ренесансних рис і більш репрезентативного вигляду. 1894 домовласниця О. Дьякова отримала дозвіл на спорудження в своїй садибі нового чотириповерхового цегляного будинку за проектом арх. О. Кривошеєва, який спочатку вів будівельний нагляд (з листопада 1894 нагляд перейшов до арх. І. Ніколаєва). Роботи розпочались у квітні 1895. В цей час майно вже орендував В. Детерінг, який в орендній угоді зобов'язався звести запланований будинок. Але проект арх. О. Кривошеєва було реалізовано у зміненому вигляді. Перший поверх нового будинку займали чотири магази-ни, ресторан, на другому-третьому – розміщувалися по дві п'яти- і шестикімнатні квартири, на четвертому – чотири квартири. Одночасно з фасадним будинком зведено триповерховий флігель. Існував також одноповерховий флігель з кегельбаном при ньому. Посередині заасфальтованого двору було зроблено цементний басейн, навколо якого розбито сад з двома терасами.

На новій сторінці текст починається з маленької букви: будинок сильно постраждав від пожежі. Після війни відновлений разом з будинками № 40/1 та № 44—52. Чотириповерховий з підвалом, на цегляному стрічковому фундаменті, цегляний, тинькований, у плані трапецієподібний, з прилеглим периметрально забудованим внутрішнім двором, на який ведуть два проїзди (дворова забудова не має архітектурної цінності). Перекриття дерев'яні, покрівля бляшана.
Чоловий фасад вирішено в дусі еклектики, з елементами ренесансу й бароко. Композиція чолового фасаду симетрично-осьова, п'ятидільна. Вертикальне членування фасаду підкреслено рустованими лопатками. Насиченість архітектурного декору зростає знизу догори. Фасад завершено масивним карнизом з модульйонами та прямокутною аттиковою стінкою. Стінку увінчувала баня зі шпилем, втрачена під час пожежі і не відновлена. Центральну розкріповку завершено криволінійним фігурним щипцем та виділено вертикальною нішею-екседрою. Первісне оздоблення інтер'єрів не збереглося. Планування приміщень змінено.
Будинок — типовий зразок багатофункціональної забудови Хрещатика кін. 19 ст.
Тепер — житлово-офісний будинок, на першому поверсі — торговельні приміщення [1901].