1876 ділянку купив почесний громадянин Києва М. Барський, представник відомої в Києві родини, якій належало кілька домоволодінь у місті. Григоровичі-Барські (Барські) були потомственими дворянами, до роду яких належав і відомий український архітектор доби бароко І. Григорович-Барський. Станом на 1878 в садибі містилась одноповерхова цегляна крамниця з дерев'яною житловою прибудовою. Наявна забудова зведена за проектом та під наглядом арх. О. Хойнацького. В 1890– 1910-х рр. садибою володів купець 2-ї гільдії М. Аристархов, який торгував у Києві м'ясними товарами. Останнім власником було подружжя А. та Х. Рудзицьких.

Головний будинок, 1881–82 (№ 50). За першим варіантом проекту (1879) передбачалося зведення двоповерхового, Г-подібного в плані неоренесансного будинку особнякового типу з магазинами на першому поверсі та житловими приміщеннями на другому. Наступний проект 1880 триповерхового будинку вирішено більш репрезентативно, з активним використанням русту на чоловому фасаді. Реалізовано проект чотириповерхового будинку, розроблений О. Хойнацьким 1881. Будівництво закінчено 1882.
Елементи скульптурного керамічного декору фасаду виконала київська фабрика І. Андржейовського. Будинок складався з одноквартирної житлової секції, на першому поверсі якої містилися магазини і проїзд на подвір'я. Стіни вхідного вузла з парадними гранітно-мозаїчними сходами мали олійне пофарбування, розкішне декорування стель. Шестикімнатні квартири з помешканнями для прислуги мали дубову паркетну підлогу, ліплені пофарбовані стелі, ванні кімнати, ватерклозети, груби із закордонних кахель з чавунними дверцятами тощо.

План 3-го поверху
В радянський час внутрішнє планування на всіх поверхах будинку змінено. Втрачено опорядження сходового вузла та частини житлових приміщень, а також декоративні елементи чолового фасаду – скульптуру на одному з балконів, вази над аттиками, заповнення дверних та віконних прорізів тощо. 2002–03 на замовлення «Арго-Трейдинг» ЛТД проведено реставрацію чолового фасаду та надбудовано мансарду. Проектувальник – творча архітектурна «Майстерня Г. Духовичного». Відновлено скульптурні елементи декору, рустування на першому поверсі. Чотириповерховий з підвалом і мансардою, цегляний, тинькований, у плані близький до прямокутника. На першому поверсі, між симетрично розташованими в бічних розкріповках входом і проїздом – торговельні зали. Перекриття дерев'яні, покрівля бляшана. Планування – одноквартирне на кожному поверсі, з коридорним сполученням. Чоловий фасад вирішено як стилізоване ренесансне палаццо, симетрична композиція якого підкреслена двома бічними еркерами на другому поверсі, завершеними терасними балконами. Архітектурне оформлення побудовано на поєднанні горизонтальних і вертикальних членувань. Виступи розкріпо- вок, що фланкують основну площину стіни, підкреслюють бічні осі та задають рух по вертикалі. Йому протиставлений чіткий ритм горизонталей міжповерхових гуртів, якими виділяються три яруси (магазини, другий–третій та четвертий поверхи). Вінцевий карниз здається масивнішим через часто поставлені декоративні кронштейни. Лиштви вікон другого та третього поверхів доповнено сандриками у вигляді фронтонів – сегментних на другому та трикутних на третьому поверхах. Понижені приміщення четвертого поверху освітлюють півциркульні вікна, фланковані у простінках канельованими лопатками. Бічні осі над карнизом акцентовані аттиками-балюстрадами. На парапетах балконів передбачено місця для встановлення круглої скульптури (чотири фігури). В цілому вирі-шення фасаду вирізняється чистотою стилізації та композиційною довершеністю. Дворовий фасад вирішено у цегляному стилі з використанням модельованих у цеглі простих геометричних деталей на тлі відритої цегляної кладки. Є характерним зразком прибуткового будинку у стилі неоренесанс з квартирами великої площі.
Флігель житловий, 1880–81 (№ 50-б). У другому ряді забудови. Триповерховий з підвалом, цегляний, побудований у вигляді Т-подібної в плані секції з центральним розташуванням головного та дворового сходових вузлів. Симетрична композиція чолового фасаду утворена центральною розкріповкою, що акцентує сходову вісь, підкреслену гострим трикутним щипцем над вікном третього поверху. Лаконічний декор чолового фасаду модельований з цегли: гурт між першим та другим поверхами виділено рядами сухариків та поребрика, вінцевий карниз – спрощеними стилізованими кронштейнами; надвіконні частини третього поверху доповнено декоративним муруванням, що імітує сандрики. В цілому форми чолового фасаду повністю відповідають проектному рішенню 1880.
Флігель господарсько-житловий (№ 50-в). Триповерховий, цегляний, у плані прямокутний. Первісно мав симетричне вирішення чолового фасаду з підвищеною над першим господарським поверхом п'ятивіконною житловою частиною з центральним балконом. Приблизно на поч. ХХ ст. центральний об'єм споруди надбудовано третім поверхом, змінено форму широких лучкових прорізів першого поверху. Фасад розчленовано рустованими лопатками. Первісний вінцевий карниз та сандрики вікон другого поверху декоровано зубчастим муруванням. Третій поверх з двома бічними балконами позбавлений декору. Садиба – зразок комплексної житлової забудови Києва доби історизму [1915].