Городецький Владислав-Лешек-Дезидерій Владиславович (1863—1930) — архітектор, майстер вітчизняного модерну. З 1889 працював у Києві, помічник архітектора Київського навчального округу (1890—94), 1895 — співзасновник Київського домобудівного товариства. Автор численних архітектурних споруд у Києві, серед яких такі визначні пам'ятки, як Музей старожитностей і мистецтв (нині будинок Національного художнього музею України; вул. М. Грушевського, 6), караїмська кенаса (вул. Ярославів Вал, 7), Миколаївський костьол (вул. Червоноармійська, 75), власний будинок, в якому він проживав (вул. Банкова, 10, т. зв. Будинок з химерами; див. ст. 6.2) та ін. Спроектовані ним споруди посідають помітне місце в історії української архітектури. 1920року емігрував, жив у Польщі, в Персії (тепер Ісламська Республіка Іран), збудувавши там кілька відомих споруд. Помер і похований в Тегерані. Ім'ям архітектора названо вулицю в Києві.
Пам'ятник являє собою бронзову скульптурну композицію на пласкому бронзовому плінті, встановлену на невисокому прямокутному сірому гранітному постаменті. Сюжетно-компози-ційне рішення скульптури трактує образ архітектора в жанровому плані, наближуючи його до глядача: зображений у вільній невимушеній позі, сидячи за столом з чашкою в піднятій правій руці, що ліктем спирається на стіл, перед ним на столі стоїть блюдце з покладеною на нього чайною ложкою, ліва рука спокійно лежить на колінах. Обличчя з правильними рисами, довгими вусами та короткою борідкою звернене до глядача. Реалістична пластика скульптури з ретельно відтвореною зовнішністю та деталями одягу (крислатий капелюх на голові, просторий сюртук, що падає на коліна м'якими складками, природність руху фігури) створює переконливий образ, що розкриває особливості вдачі, характеру та діяльності портретованого. Виразними елементами композиції пам'ятника є змістові деталі, що не тільки окреслюють сюжетний простір скульптури, а й розповідають про стиль епохи, в якій жив архітектор. Це круглий стіл на трьох вигнутих ніжках, два віденські стільці, на одному з яких сидить зображений, другий стоїть навпроти нього, покладена на край стола книжка з написом «В. В. Городецкий. В джунглях Африки», що нагадує про подорожі архітектора і та його захоплення полюванням та екзотичними країнами, що відбилося в творчості митця. На чоло-вому боці постаменту вирізьблено напис, стилізований під факсиміле: «Архітектор Городецький». На плінті біля ніг фігури — відлитий картуш з написом, в якому зазначено мецената спорудження пам'ятника, трохи далі — імена його авторів. Такий самий бронзовий картуш на лівому боці постаменту містить анотаційний напис про те, що пам'ятник встановлено за підтримки Київського міського голови О. Омельченка.
Пам'ятник органічно входить в архітектурно-просторове середовище вулиці, що є пішохідною зоною, призначеною для відпочинку, його жанрове та стильове вирішення виступає продовженням і виразним доповненням забудови. Пам'ятник розрахований на огляд з близької відстані.