До 1902 перебував у приватній власності. Триповерховий з підвалом, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний. Крило на вул. Межигірській більш видовжене. Дах двосхилий з бляшаною покрівлею. Планування коридорного типу, поділено на чотири секції. Перекриття пласкі, над підвалом цегляні склепінця по металевих балках. У житлову частину споруди ведуть два входи з вулиць та два з двору, розташовані у невеликих ризалітах. У наріжній частині — окремий вхід у торговельні приміщення першого поверху. Архітектурному та декоративному вирішенню споруди притаманні риси історизму.

У композиції фасадів виявлено членування їх на кілька різномірних частин, осі яких акцентовано входами. Перший поверх чолових фасадів з прямокутними прорізами вікон рустовано. Площини стін верхніх поверхів декоровано пілястрами коринфського ордера, лиштвами у вигляді розкріпованих сан- дриків над прямокутними вікнами та кокошників — над вікнами півциркульного абрису. Опорядження доповнюють ажурні ґрати балконів та розетки у міжвіконних простінках третього поверху. Найбільш ошатно — у вигляді порталів — оформлено входи в будинок з вулиць. Композиційні осі над ними виділено двома смугами прямокутних ніш з плетеним ліпленим заповненням, між якими розташовано здвоєні вікна з замковими каменями на другому поверсі та півциркульні, розділені півколонками на третьому. Над останніми вміщено стилізоване зображення фенікса під лучковим карнизом. На рівні даху осі завершуються шпилями ускладненого абрису зі слуховими вікнами, оформленими елементами меандра.

Вхід у наріжній частині акцентовано прямокутними, з підковоподібним краєм та ажурними ґратами балконами верхніх поверхів, що спираються на декоративні ліплені кронштейни. Абрис завершення фасадів ступінчастий з аттиками та профільованим карнизом. Дворові фасади розчленовано простими міжповерховими карнизами. Будинок — своєрідний зразок історичної забудови вулиці кін. 19— поч. 20 ст. Тепер на першому поверсі міститься кафе-бар «Хоривець» [1876].