Історична довідка:
1888 у садибі А. Гольден берга зведено триповерховий будинок вздовж сучасної вул. Б. Хмельницького, 1895 — триповерховий будинок вздовж вул. І. Франка. 1899 обидві будівлі надбудовано та об'єднано в один об'єм. Автор усіх проектів — арх. В. Ніколаєв.
Чотириповерховий з напівпідвалом, цегляний, тинькований, складної у плані форми, з проїздом у двір. Початкове трисекційне, шестиквартирне планування поверхів частково змінене спорудженням нових перегородок. Дах над основними крилами двосхилий по дерев'яних кроквах, з бляшаною покрівлею. Перекриття пласкі. Архітектурний декор у цегляному стилі площинного характеру доповнено ліпленням низького рельєфу та пожвавлено ажурними балконними ґратами. Наріжжя пластично більш насичене і прикрашене скульптурою у вигляді атлантів та каріатид, завершене фігурною вежкою. Дворовий фасад декоровано профільованими цегляними гуртами. Збереглися деталі оздоблення інтер'єрів: гурти, карнизи й розетки стель. Завдяки виразному силуету будівля відіграє роль домінанти в забудові вулиці.
Бл. 1905—12 в будинку проживав Високович Антін-Володимир Костянтинович (1854—1912) — патологоанатом, бактеріолог та епідеміолог, доктор медицини (з 1882).
У ці роки — завідувач кафедри патологічної анатомії Університету св. Володимира (1896—1912), завідувач прищепного і ветеринарного відділення Бактеріологічного інституту в Києві. Один із засновників і професор медичного відділення при Вищих жіночих курсах у Києві (відкрите 1907). 1910 брав участь у боротьбі з епідемією чуми в Одесі. Віце-президент Товариства київських лікарів.
Автор численних наукових праць з питань патологічної анатомії, фізіології, епідеміології та бактеріології. Здійснив пріоритетні дослідження в галузі менінгококової інфекції та туберкульозу. Разом з І. Мечниковим створив вчення про ретикулоендетеліальну систему. Один із засновників інфекційної патології. Створив наукову школу.
Деякий час на поч. 20 ст. у будинку проживали арх. Й. Зекцер, заслужений ординарний професор по кафедрі фармакології Київського університету К. Гейбель.
Тепер — житлово-офісний будинок з торговельними приміщеннями на першому поверсі [1842].