Одночасно з головним будинком був запроектований дворовий п'ятиповерховий флігель, який являв би продовження у двір крила вздовж вул. Лисенка (не збудовано). Автор проектів обох споруд — цивільний інж. М. Яскевич. Наріжну частину увінчувала баня зі скульптурною групою. Кожна з двох житлових секцій мала по дві квартири на кожному поверсі (семи-, п'яти- та чотирикімнатні), на п'ятому поверсі крила вздовж сучасної вул. Лисенка містилися мебльовані кімнати. Частина будинку по вул. Б. Хмельницького мала водяне опалення низького тиску відкритої системи, частина по вул. Лисенка — пічне. Частина першого поверху призначалася для восьми магазинів, приміщення яких виявлені на фасадах великими вікнами-вітринами. 2000 за проектом ПТАМ «Ю. Мельничук» (арх. Ю. Мельничук, інж. М. Печенов) проведено реставрацію фасадів та виконано надбудову шостого мансардного і сьомого аттикового поверхів.
Семиповерховий, мурований, тинькований, пофарбований, у плані Г-подібний, з проїздом у двір. Двосекційний, планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі.
Фасади декоровано у стилі неорене- санс. Рівномірний ритм їх членувань утворюють півциркульні та прямокутні вікна з різною формою лиштв на кожному поверсі. Пластичну насиченість створено завдяки дощаному рустуванню окремих площин, профільованим міжповерховим гуртам, підвіконним фільонкам з рельєфами та орнамен-тальному вінцевому фризу, введенню барельєфних фігур. Наріжну частину та бічні розкріповки виділено модифікованими коринфськими канелю- рованими пілястрами третього—чет- вертого поверхів та фігурами каріатид у міжвіконних простінках четвертого поверху, в огородженні даху — аттиками з декоративними вазами (не зберег-лись). Наріжжя будинку акцентовано балконами з фігурними плитами великого виносу, на яких збереглись автентичні ажурні ґрати. Виконаний на ордерній основі декор фасадів вирізняється чистотою стилізації, майстерністю моделювання деталей, виразною пластикою. У надбудові повторено композиційні членування та ренесансні форми стилізації автентичного фасаду з підкреслено пишним вирішенням вінцевої частини, яку акцентовано наріжною, двома бічними та середньою вежками з банями, лю- карнами та шпилями.
Споруда — характерний зразок багатоквартирного прибуткового будинку поч. 20 ст. Є містобудівним акцентом у забудові вулиці.
На поч. 20 ст. в будинку проживав Данилевич Василь Юхимович (1872—1935) — історик, археолог, педагог, професор Київського державного українського університету (1918—20), Київського інституту народної освіти (1920—31), Київського університету (1931—36), дійсний член науково- дослідної кафедри історії України під керівництвом акад. М. Грушевського (1924—29), Всеукраїнського археологічного комітету (1924—33).
У роки проживання в цьому будинку — приват-доцент Університету св. Володимира (1907—15). Одночасно викладав на Вищих жіночих курсах.
1910 здійснював археологічні розкопки на території Могильовської, Харківської, Таврійської, Курської і Київської губерній. Постійно друкував наукові статті й розвідки з історії України, археології, нумізматики та інших галузей науки в «Киевской старине», «Археологической летописи Южной России» та інших періодичних виданнях. Був членом Імператорської археологічної комісії, Московського археологічного товариства, Українського наукового товариства в Києві, Київського товариства старожитностей і мистецтв

(1912—13 — голова відділу «Старий Київ» музею товариства), Київського відділення Імператорського російського воєнно-історичного товариства, Київського товариства охорони пам'яток старовини і мистецтва, Товариства дослідників Волині, кількох архівних учених комісій.

У 1910-х рр. жив на вул. Володимирській, 52/17 (будинок не зберігся). Тепер — житлово-офісний будинок з торговельними закладами і рестораном на першому поверсі [1844].