Садиба серед. 19 ст. — 1909, в якій проживав Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 72, 72-б, 72-в, 72-г. До 1898 мав № 68. На складному рельєфі, з різким його перепадом, видовжена вглиб кварталу. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 72-в) і трьох флігелів у глибині ділянки.Історія садиби простежується з 1840-х рр., коли Київська губернська будівельна і дорожня комісія виділила міщанину М. Вересову ділянку пл. 300 кв. сажнів. За документами 1846, вона значиться забудованою. Після смерті власника 1859 його спадкоємці продали ділянку з будинком титулярному раднику А. Горянському. 1867 на межі з вулицею стояв дерев’яний одноповерховий особняк (нині — № 72-в), на подвір’ї розташовувалися дерев’яний житловий флігель і дерев’яні одноповерхові служби — каретний сарай, стайня, льохи, льодовня, в глибині — сад і город. 1884 власницею значилася дворянка Л. Щелкановцева, яка 1887 перебудувала особняк (будинок обкладено цеглою, під ним побудовано підвальний поверх), ймовірно, за проектом А.-Ф. Краусса, який наглядав за будівельними роботами. 1896 будівельне відділення Міської управи затвердило проект побудови триповерхового флігеля (нині —№72-б) арх. О. Кривошеєва, який здійснив нагляд за будівництвом. Одночасно було побудовано двоповерховий дерев’яний флігель (№ 72-г). 1901 власником садиби став австрійський підданий, музикант А.Соколь, 1908 — присяжний повірений В. Гельд. На його замовлення 09 за проектами арх. М. Артинова зведено новий чотириповерховий флігель (№ 72) і мансарду на триповерховому флігелі (№ 72-б). Садиба використовувалась як прибуткова — здавалася поквартирно в найм. 1917 власником садиби став дворянин С. Коско, який у цьому ж році продав її дворянці Г. Ржепецькій. У січні 1919 майно перейшло у власність міщанина П. Гольдмана і купця А. Вейліса. 1922 садибу націоналізовано. Характер використання будинків не змінювався.

Головний будинок, 1846, 1887 (№ 72-в). На червоній лінії забудови вулиці. 2000 проведено ремонтні роботи, на центральній осі чолового фасаду замість вікна влаштовано двері. Двоповерховий, у плані Г-подібний, мішаної конструкції — перший поверх мурований, верхній — дерев’яний, на рівні другого поверху дворового крила відкрита веранда. Планування секційне. Перекриття пласкі. Дах вальмовий, покрівля бляшана.

В оформленні фасадів використано елементи стилю класицизм. Чоловий фасад на рівні другого поверху обкладено цеглою та пофарбовано. Вічні вікна фланковано лопатками.

Вікна першого поверху з лучковими перемичками акцентовано замковими каменями, вікна другого поверху оздоблено лиштвами та сандриками з замковими каменями, підкреслено профільованими підвіконними карнизами. Вінцевий карниз профільовано. Другий поверх дворового фасаду основного об’єму тиньковано та пофарбовано. Прямокутні вікна другого поверху облямовано дерев’яними різьбленими лиштвами, вікна веранди — профільованими дерев’яними лиштвами. Збереглися фрагменти різьбленої лиштви піддашшя веранди.

Флігель, 1896—97, 1908 (№ 72-б). На правій межі ділянки, торцем прилягає до глаголю головного будинку. Споруджено 1896—97 за проектом арх. О. Кривошеєва, 1908 над третім поверхом надбудовано мансарду (арх. М. Артинов). 2006 проведено капітальний ремонт та перебудову споруди, на чоловому фасаді зведено четвертий поверх і мансарду, на фасаді, зверненому на садибу № 70, — мансардний поверх. Три-, чотириповерховий з мансардою та підвалом, мурований, пофарбований, в плані прямокутній. Планування секційне. Перекриття пласкі. Мансардний поверх — з бляшаною покрівлею. Композиція чолового фасаду симетрична, двоосьова. Осі підкреслено лопатками та виділено портальними вікнами четвертого поверху. Лопатки на рівні першого поверху оброблено під руст. Фасад членують профільовані міжповерхові гурти та карнизи. Профільований карниз, що увінчував триповерховий об’єм, підкреслено аркатурним фризом. Рядові вікна з клинчастими перемичками акцентовано замковими каменями, підвіконня підкреслено гуртами. Вічні вікна третього поверху з півциркульним завершенням оформлено профільованими архівольтами, що спираються на спрощені вузькі пілястри. Клинчасті перемички вікон тильного фасаду акцентовано замковими каменями. Прямокутні підвіконні фільонки прикрашено рельєфними вставками рослинного та геометричного рисунка. Флігель, 1908—09 (№ 72). На другій лінії забудови ділянки, паралельно червоній лінії вулиці. Споруджено за проектом арх. М. Артинова. Чотириповерховий з підвалом, мурований, тинькований, пофарбований, у плані Т-подібний, односекційний. Дві сходові клітки — парадну та чорну — розміщено на центральній осі плану, праворуч — проїзд у другий двір. Перекриття пласкі.

Фасади оформлено в стилі раціональний модерн. Композиція чолового фасаду центрально-осьова. Головну вісь акцентовано аттиковим приміщенням, підкреслено отвором входу, який як і трапеціїдальний отвір проїзду, фланковано рельєфними тондо з потрійними гуртами між ними. Вікна першого поверху прямокутні, тристулкові, з вузькими лиштвами; віконні отвори верхніх поверхів вузькі, одностулкові, на другому та третьому поверхах прямокутні, на четвертому — з лучковими перемичками. Вікно аттика має характерну для стилю модерн форму трапеції. Сходову клітку виділено еркерними тристулковими вікнами. Фасад членують міжповерхові профільовані гурти та карнизи, завершує значно винесений вінцевий карниз складного профілю.

Флігель, 1897 (№ 72-г). В тилу ділянки, за чотириповерховим флігелем. Споруджено 1897 за проектом арх. О.Кривошеєва як житловий. На поч. 20 ст. обшальований та потинькований. У кін. 1960-х рр. перший поверх обкладено червоною цеглою.

Двоповерховий з підвалом під частиною об’єму, дерев’яний на мурованому фундаменті, обкладений цеглою на рівні першого поверху, в плані прямокутний. Планування секційне. Має парадні та чорні сходи. Перекриття пласкі. Дах двосхилий, покрівля бляшана. Центральну вісь чолового фасаду виділено порталом з трикутним фронтоном. Вікна прямокутні, на першому поверсі західного фасаду частково з дерев’яними лиштвами та різьбленими дерев’яними надвіконними фільонками. Лиштви вікон другого поверху канелюровано. Наріжжя на рівні другого поверху оформлено канелюрованими пілястрами. Стіни другого поверху та фронтон пофарбовано.

Садиба — зразок добре збереженого житлового комплексу в забудові центрального району міста.

1902—03 в будинку № 72-в жив з батьками Паустовський Костянтин Георгійович (1892—1968) — письменник. Тепер — житлові будинки [1865].