Споруджений згідно з постановою ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 24 червня 1966, за якою пам'ятники-погруддя встановлювалися на батьківщині двічі Героїв Радянського Союзу та Героїв Соціалістичної Праці.
Патон Борис Євгенович (нар. 1918) — вчений у галузі металургії і технології металів, акад. АН СРСР (з 1962), акад. (з 1958), президент АН УРСР (з 1962), двічі Герой Соціалістичної Праці (1969, 1978), перший Герой України (1998), заслужений діяч науки і техніки УРСР (з 1968). Директор Інституту електрозварювання АН УРСР (з 1953), президент Міжнародної асоціації академій наук (з 1993). Відзначений Ленінською премією (1957), Державною премією СРСР (1960).
Строго фронтальне бронзове погруддя вченого на прямокутному постаменті з червоного граніту встановлено на дворівневому стилобаті. На постаменті — анотаційний напис бронзовими накладними літерами. За стилістико-типологічними ознаками погруддя є типовим зразком реалістичного мистецтва радянського часу, яке перейняло традиції реалістичної пластики 2-ї пол. 19 ст. Помітне тяжіння автора до гіпертрофованої монументалізації образу, що позбавляє твір природної життєвості. Композиційно пам'ятник пов'язаний з класицистичними рисами архітектурного довкілля, утворюючи цілісний архітектурно-пластичний мікроансамбль [1028].