Первісно ділянка була частиною великого домоволодіння, яке з 1863 належало професору Київської духовної академії, протоієрею Н. Фаворову. Забудову садиби складали малоповерхові, мішані споруди. Значну частину ділянки займав великий сад. 1881 власник виділив частину садиби своїй дочці О. Корсунській. Майже одразу після отримання своєї частки вона одержала дозвіл на спорудження будинку і мурованих служб. Відповідальну підписку на ведення робіт видав арх. М. Чекмарьов. Але будівельні роботи не було розпочато. В лютому 1882 первісний проект змінено. Надалі будівництво в садибі вів новий власник Г. Мекленбург, який мав фабрику з виробництва роялів. 1895 він розпочав будівництво мурованого триповерхового флігеля з двоповерховим глаголем та прибудову до головного будинку. Відповідальну підписку на ведення архітектурного нагляду видав арх. І. Ніколаєв. Ймовірно, він був і автором проекту, хоча проектні креслення не підписані. Проект флігеля в глибині двору з розвинутим тильним глаголем подібний за стилістикою на головний будинок. Наявний будинок за пропорціями повністю відповідає проекту флігеля, але деякі елементи втрачено, зокрема вінцеві парапети, закладено проїзд на подвір’я та вікна над ним з правого боку чолового фасаду. Відсутнє скульптурне оздоблення вікна другого поверху. Над глаголем згодом надбудовано четвертий поверх.
Три-, чотириповерховий, мурований, у плані П-подібний — тильні крила утворюють напівзамкнений внутрішній двір. Дах основного об’єму двосхилий, над лівим дворовим об’ємом — односхилий.
Вирішений у стилістиці історизму. Композиція тинькованого чолового фасаду асиметрична. Ліворуч на фасад виходить глухий торець глаголя, прикрашений на рівні четвертого поверху трьома декоративними фільонками. Права бічна розкріповка глуха, оформлена під дощане рустування. Віконні прорізи прямокутні, слабко заглиблені в площину стіни, на третьому поверсі оформлені прямокутними фільонками (під вікнами та у простінках). Простінки вікон другого поверху рустовано. Фасад завершує профільований карниз на модифікованих кронштейнах. Вхід у лівій розкріповці обладнано піддашком. Тильний фасад флігеля зі змодельованим в цеглі стриманим декором зберігає більшу автентичність, ніж чоловий.
Будинок — характерний зразок житлового флігеля типової міської садиби 19—20 ст., елемент традиційного міського середовища.
Тепер тут розміщено офіси, в т. ч. Агенції з використання авторських прав «Будинок автора» [1870].