Історична довідка:
Триповерховий, цегляний, з двома входами. У радянський час націоналізований, належав театру, використовувався як житло (гуртожиток) для родин його акторів і працівників, деякий час до війни — як виробниче приміщення театру.
В будинку проживали актори та режисери театру ім. Лесі Українки.
1936—41, 1944—79 у квартирі № 5 — Богданова Клавдія Іванівна (1905—83) — актриса, заслужена артистка УРСР. 1932—69 працювала у цьому театрі.
1940—41 у квартирі № 1 — Висоцький Михайло Костянтинович (1885—1950), актор, народний артист УРСР (з 1943), заслужений артист Казахської РСР (з 1944); артист театрів Одеси (1916—23), Сімферополя (1930—33). Працював у театрі 1940—50.
У 1940-х рр. — Долгов Григорий Степанович (1890—1957) — актор, заслужений артист УСРР (з 1934); випускник Музично-драматичної школи ім. М. Лисенка, артист (з 1909) театрів Ростована-Дону, Могильова, Саратова, Москви, Києва, Одеси, Вінниці. 1930—57 працював у цьому театрі.
У 1940—80-х рр. у квартирі № 2 і № 6 цього будинку і гуртожитку театру на вул. Пушкінській, 17, квартира № 3 — Дуклер Валентин Самійлович (1908— 97) — актор, заслужений артист УРСР (з 1940); актор російських і українських театрів Одеси, Харкова, Києва. 1948—66 працював у цьому театрі.
У 1940-х рр. — Киянський Павло Іванович (справж. — К’яндський; 1898— 1982) — актор, народний артист УРСР (з 1954). 1932—72 працював у цьому театрі.
1938—41 — Лавров Юрій Сергійович (1905—80) — актор, народний артист СРСР (з 1960). 1944—68 працював у цьому театрі.
1944—48 у квартирі № 2 — Освецимський Володимир Іванович (1886—1955) – актор, народний артист УРСР (з 1946); сценічну діяльність почав 1904, актор Одеського російського драматичного театру (1948—55).
1936—48 працював у цьому театрі. 1944—60 у квартирі № 3 — Петров Сергій Сергійович (1895—1965)—актор (з 1911), народний артист УРСР (з 1948). 1944—60 працював у цьому театрі.
1936—41, 1944—76 у квартирі № 4 — Розін Мусій Бенедиктович (1906—76) актор, заслужений артист УРСР (з 1946). 1926—74 працював у цьому театрі.
1936—41 у квартирі № 2 — Романов Михайло Федорович (1896—1963) — актор театру і кіно, режисер, театральний діяч, народний артист СРСР (з 1951); працював у Ленінградському театрі драми ім. О. Пушкіна (1924—36). 1936—63 працював у цьому театрі, 1953—58 — головний режисер.
У цій же квартирі проживала в цей час його дружина — Стрелкова Марія Павлівна (1908—62) — актриса, заслужена артистка УРСР (з 1946). 1937—52 працювала у цьому театрі.
У 1950-х рр. — Филимонов Сергій Іванович (1926—2004) — актор, народний артист УРСР (з 1976). 2004 працював у цьому театрі.
1938—41 — Хохлов Костянтин Павлович (1885—1956) — режисер, актор, педагог, народний артист СРСР (з 1944). Актор Малого художнього театру (1908—20; Москва), актор і режисер Великого драматичного театру (1921 — 24; Петроград), режисер Ленінградського театру драми (1925—30), Малого театру (1931—38; Москва). Викладав у Київському інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (з 1950 — професор).
1938—54 — художній керівник цього театру.
Тепер будинок перетворено на готель Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки. В ньому облаштовано дев’ять квартир з усіма вигодами і кабінет коменданта готелю, в якому житло надається тільки митцям, котрі приїздять на гастролі та у службових справах [1869].