На червоній лінії забудови вулиці, на розі вулиць М. Грушевського і Шовковичної (стара адреса вул. Олександрівська, 19/2). Збудований за проектом арх. В. Ніколаєва для директора київського Промислового банку В. Рубінштейна. Згодом належав київському цукропромисловцю і банкіру М. Гальперіну. В особняку містилися також контори семи цукрових заводів.
Двоповерховий, цегляний, у плані прямокутний (первісно Г-подібний), орієнтований головним фасадом на вул. М. Грушевського. У центрі — парадні двері, акцентовані великим балконом над ними. Другий такий балкон розміщено посередині бічного фасаду, де раніше був вхід до службових приміщень — контор. Композиційно будинок вирішено у формах і декорі венеціанських палаццо доби Високого Відродження — з чітким ритмом вікон і оздоблення. Стіни першого поверху оброблено гладеньким рустом у тинькуванні та фризом з тригліфами й розетками. Другий поверх оздоблено тричвертєвими колонками з іонічними капітелями, розміщеними у міжвіконнях, самі вікна з напівциркульними перемичками облямовано меншими напівколонками та балюстрадою. Завершує фасади фриз із гірляндами і карниз великого виносу на консолях. По краю даху раніше йшов парапет-балюстрада з вазами на п'єдесталах. Тильний фасад оброблено трохи скромніше. У частині садиби, витягнутій вздовж вул. Шовковичної, раніше був невеличкий садочок. Від вулиці його відокремлював високий тинькований мур, декорований рапортно неглибокими нішами й пілонами з кам'яними кулями. Вхід на подвір'я через браму з хвірткою. З правого боку особняка у 1910-х рр. споруджено чотириповерховий прибутковий будинок. З вестибуля, прикрашеного ліпленням і розписом, широкі сходи прямують повз пару колон штучного мармуру до приміщень першого поверху і до парадних сходів. Підлога й сходи — мармурові, огорожі сходів — металеві, ковані, ренесансного рисунка. Парадні сходи сполучаються на рівні другого поверху з бічними коридорами через аркадні лоджії, декоровані пілястрами. Сходи освітлює скляна стеля. У парадних приміщеннях, згрупованих вздовж вуличних фасадів, збереглося ліпне оздоблення стель і карнизів. Інтер'єрам надано рис палацової розкоші.
Під час капітального ремонту 1976 добудовано триповерховий об'єм з боку подвір'я і двоповерховий службовий флігель, який сполучається з особняком переходом на рівні другого поверху. Тоді балюстраду на даху замінено глухим парапетом, що зорово перевантажило фасади.
Будинок — один з кращих зразків садибної забудови Липок кін. 19 ст. Після громадянської війни будинок займали різні радянські організації та установи: Київське окружне статистичне бюро, Головміліція НКВС тощо. 1946—51 тут експонувалася виставка «Партизани України в боротьбі проти німецько-фашистських загарбників», розміщена в 19 залах. Тепер в особняку містяться комітети Верховної Ради України [448].