У високій частині міста на наріжній похилій ділянці на перегині вулиць М. Грушевського і Садової. Головним, парадним, напівкруглим фасадом звернений у бік вул. М. Грушевського і Марийського парку. Одне з двох крил простяглося вздовж вул. Садової, друге — у глибину кварталу. Спорудження Будинку Ради Народних Комісарів УРСР пов'язане з перенесенням столиці України з Харкова до Києва 1934. Будинок проектувався для Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР. Нове призначення його визначилося під час будівництва. Автори проекту — архітектори-художники І. Фомін та П. Абросимов. Це був перший об'єкт республіканського адміністративного центру, який формувався у Липках. Споруджено неподалік від краю Київського плато, зайнятого такими силуетними ансамб-лями і будівлями, як Києво-Печерська лавра, Військово-Микільський та Михайлівський Золотоверхий монастирі, церква Святого Андрія Первозванного. Будинок РНК не має такої силуетності і в панорамі міста сприймається як досить важка споруда. Завдяки увігнутій дугоподібній центральній частині він асоціюється скоріше з підпірними будівлями серед. 19 ст. Київської фортеці на Печерську. Найбільший у Києві адміністративний будинок має загальний об'єм 235 тис. куб. м. Центральний корпус десятиповерховий, бічні крила — семи, восьмиповерхові. Система планування коридорна, з двобічним розміщенням робочих приміщень. Привертають увагу архітектурні деталі головного фасаду. Застосовано модернізовані ордерні композиції — іонічні поодинокі й спарені колони та пілястри, а також високі напівколони, розчленовані на численні кам'яні брили й увінчані модернізованими корінфськими капітелями. Бази колон і капітелі чавунні. Нижні поверхи будинку облицьовано великими необробленими блоками тульчинського лабрадориту, цоколь, пояски і портали — полірованим гранітом. Литі металеві флагштоки й ажурну браму виконано 1947. 1997 верхні поверхи пофарбовано світлим кольором. Значно простіший вигляд мають інтер'єри будинку, майже позбавлені декоративно-художнього оздоблення. 
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР цінний в історико-архітектурному відношенні як первісток у формуванні республіканського адміністративного центру в Липках і як яскравий приклад творчого використання принципів класичної архітектури. Тут містився найвищий виконавчий і розпорядчий орган державної влади УРСР — Рада Народних Комісарів (Раднарком), з 25 березня 1946 - Рада Міністрів УРСР, з 1991 — Кабінет Міністрів України. Головами Ради Міністрів у різний час працювали: 1939— 44 Л. Корнієць; 1944—47 — М. Хрущов; 1947—54 — Д. Коротченко; 1961 -63 та 1965— 72 В. Щербицький та ін. Тепер — Будинок Уряду України. [438].