Історична довідка:
Споруда одноповерхова, цегляна, склепінчаста, у плані параболічна, зі зрізаним східним боком. З'єднана з ескарповою стіною валу двома горжовими стінами, які утворили мале внутрішнє подвір'я. На північному та південному фасадах капоніра — по чотири амбразури, на західному - гри, поміж ними — дві. Капонір мав на озброєнні 4 каронади, включав порохову камеру. За конструктивним і планувальним вирішенням подібний до капоніра першого полігона. 1850 порохову камеру, розраховану на бл. 1000 пудів пороху, переобладнано під зберігання артилерійських снарядів. 1863—64 використовувався як в'язниця для учасників польського повстання. З 1868 — склад інтендантського відомства. Тепер відреставрований.
Є складовою частиною Історико-архітектурної пам'ятки-музею «Київська фортеця». Тут планується розмістити стаціонарну експозицію музею «Історія Київської фортеці» [602].