На розі вулиць Архітектора Городецького та Заньковецької, на червоних лініях забудови, з ухилом вздовж обох вулиць. Зведений як прибутковий на замовлення купчихи М. Поштар за проектом арх. М. Яскевича.

У вересні 1941 постраждав від пожежі. Згодом відбудований у первісному вигляді. Планування змінено. В тилу над частиною об'єму надбудовано мансарду.

П'ятиповерховий, цегляний, у плані близький до У-подібного, трисекційний, перший поверх призначався під торговельні заклади. Наріжну частину об'єму акцентовано розкріповкою, чітким ритмом віконних прорізів та спареними тричвертєвими колонами на рівні третього - четвертого поверхів, завершено парапетом. Фасади з боку кожної вулиці мають вертикальні акценти, фланковані одинарними тричвертєвими колонами та завершені оригінальними аркатурними аттиками з орнаментом. В оздобленні застосовано елементи мавританського стилю: характерні підковоподібні арочки віконних прорізів третього і п'ятого поверхів, що спираються на тричвертєві колонки; квіткоподібні капітелі колон; вставки-арабески на рівні п'ятого поверху. Фасади оброблено смугастим рустом. Карниз спирається на фігурні кронштейни, у фризі вміщено орнаментні вставки. Збереглися художні металеві огорожі балконів.

На поч. 1900-х рр. у квартирі № 22 мешкав Любомирський Григорій Львович (1865 - 1937) - музикознавець, композитор, педагог. У цей час входив до числа дійсних членів Київського літературно-артистичного товариства, викладав у Музично-драматичній школі М. Лисенка (з 1904). Проживав також на вул. Ярославів Вал, 24, пізніше — на вул. Великій Житомирській, 8-а. У дорадянський час у будинку містилося жіноче комерційне училище О. Плетньової.

Нині основна частина будинку використовується за первісним призначенням. На першому поверсі — Українська федерація кікбоксингу [414].