На крутому рельєфі, у рядовій забудові бульварної частини вулиці. Споруджений на території садиби, що належала частково X. Вольфману (№ 3), частково М. Бродському (№ 3-а). Будівництво здійснив технік А. Трахтенберг.
Шестиповерховий, цегляний, двосекційний. Секції зсунуті відносно одна до одної на третину поверху, Т-подібні у плані. Кожна з них має парадний і два чорних входи, ліфт. Будівництво здійснювалося у дві черги, тому нижня за рельєфом секція (№ 3-а) має відмінне від верхньої спрощене оздоблення. Проїзд на подвір'я — у нижній частині будинку. Фасади симетричні, виконані у лицьовій цеглі. Оформлені у стилі модерн. Перший поверх рустований. Основним композиційним елементом фасаду кожної секції є довгий прямокутний еркер з прилеглими до нього з обох боків балконами. Над еркером — карниз, розірваний декоративним щипцем з напівциркульним вікном. На рівні четвертого поверху розкріповки прикрашає орнаментальний рельєфний пояс з ромашок. Більш розвинутий карниз першої секції спирається на металеві кронштейни. Геометричний рисунок підвіконних площин і ковані огорожі балконів виконано у стилі модерн. В інтер'єрах цікаво оформлено парадний вестибюль першої секції: клітчастий орнамент білої і темно-зеленої глазурованої плитки підлоги доповнюється своєрідним гофрованим перекриттям коридору.
Будинок органічно вписується в різночасову забудову вул. Горького.
У 1910-х рр. у будинку № 3 містилося комерційне училище для хлопців і дівчат, засноване Хорошиловою М. Г. У молодшому підготовчому класі навчався письменник В. Некрасов. В училищі викладав Щербина Володимир Іванович (1850—1934) - історик, педагог, культурно-громадський діяч, чл.- кор. ВУАН (з 1925). Автор численних праць з історії Києва і Правобережжя. З 1919 працював в УАН.
У 1964—88 у будинку № 3-а в квартирі № 15 проживав Давидов Олександр Сергійович (1912—93) — фізик-теоретик, акад. АН УРСР (з 1964), заслужений діяч науки УРСР (з 1972), Герой Соціалістичної Праці (1982). У цей період працював в Інституті фізики АН УРСР (1964—66), з 1966 —в Інституті теоретичної фізики ім. М. Боголюбова АН УРСР (з 1966 — завідувач відділу, 1973—88 — директор, з 1988 — почесний директор). Автор наукових праць, присвячених фізиці твердого тіла, теорії ядра, теоретичній біофізиці. Був відзначений Ленінською премією (1966), Державною премією УРСР (1969) [426].