На червоній лінії забудови, із значним схилом вздовж вулиці. Зведений на території великої садиби між теперішніми вулицями О. Гончара та Б. Хмельницького як прибутковий будинок на замовлення домовласника І.Верисоцького за проектом арх. К. Сроковського у стилі модерн. П'ятиповерховий, цегляний, тинькований, частково пофарбований по цеглі, з підвалом та мансардою.

У плані складається з об'єму у вигляді трапеції по фронту вулиці та розвинутої прибудови з боку подвір'я. На першому - п'ятому поверхах містилися по дві великих квартири, до кожної з яких вели головні сходи від парадного входу з вулиці та чорні - з надвірної прибудови. Раціональне планування квартир має чіткий поділ на парадно-житлову та службову зони. Помітними елементами в складній композиції фасаду є два гранчастих еркери на рівні другого - четвертого поверхів, які завершуються балконами з бетонною огорожею. Вертикальну вісь лівого флангу акцентовано аттиковим поверхом. У будинку вільне розташування віконних прорізів з оригінальним різьбленням столярки та заскленням. В оздобленні фасаду застосовано керамічну плитку та щебеневе покриття.

З 1911 приміщення першого - третього і частково четвертого поверхів орендував Київський учительський інститут, що готував викладачів початкових шкіл. Існував у 1909 – 1920. При інституті діяло зразкове початкове училище. Директором був педагог К. Щербина — член правління Товариства сприяння початковій освіті та віце-голова Фізико-математичного товариства при університеті. Гімнастику викладав Анохін Олександр Костянтинович - лікар та діяч спорту, голова оргкомітету Київської олімпіади 1913.

У радянський час тут розміщувалися навчальні та наукові заклади. Зокрема, у 1920—30-х рр. тут містився Київський державний фармацевтичний технікум, в якому викладали ботанік М. Кащенко (акад. УАН з 1918), хімік Я. Фіалков (чл.-кор. АН УРСР з 1945). Нині у будинку Український інститут громадського здоров'я МОЗ України [398].