З невеликим відступом від червоної лінії забудови вулиці. Перед будинком — палісадник. Споруджений за проектом арх. М. Казанського, 1901 розширений прибудовою (арх. Г. Антоновський). Триповерховий, цегляний, з напівпідвалом. Рельєфна кладка карниза та міжповерхових тяг прикрашає стримано вирішений фасад. Будинок складається з трьох частин, що утворюють у плані літеру «П», розгорнуту у глибину подвір'я. Прибудова до корпусу, яка містилася вздовж вулиці, трохи виступає за червону лінію забудови і має додатковий цокольний поверх.

Тут розташовувався т. зв. Будинок працьовитості — доброчинний заклад, в якому малозабезпеченим киянам надавалися нескладна робота та дешевий притулок. Заклад утримувався коштом філантропів, зокрема 3. Мировича і відомого доброчинця Н. Терещенка. За радянських часів тут розташовувалася художньо-індустріальна профшкола, технікум, потім приміщення пристосовано під квартири.

У квартирі № 27 під час окупації Києва німецько-фашистськими військами з 1 жовтня 1941 до червня 1942 містилася явочна квартира Київського підпільного міськкому КП(б)У. У червні — вересні 1941 було створено підпільні основний і запасний міськкоми КП(б)У. До складу основного міськкому партії входило 9 осіб (секретар — М. Рудешко, заступник секретаря — В. Хохлов). Дублюючий склад міськкому налічував п'ять осіб (секретар — С. Бруз). Під їхнім керівництвом здійснювалася підготовка бойових резервів для партизанського руху, організація диверсій та саботажу на міських підприємствах, агітаційно-пропагандистська робота серед населення в умовах фашистської окупації. У жовтні 1941 гітлерівці провели масові облави й обшуки, багатьох підпільників було заарештовано. Тільки трьом членам підпільного міськкому вдалося уникнути арешту. У кінці жовтня 1941 сформовано другий склад підпільного міськкому партії (секретар — К. Івкін), який активізував діяльність підпільників. Влітку 1942 у місті діяло 40 підпільних організацій, які об'єднували понад 700 осіб. Підпільний міськком мав 40 конспіративних і явочних квартир у різних районах міста. Хазяїном цієї квартири був А. Лобанов. Тут член міськкому партії, керівник штабу з підготовки бойових резервів для партизанського руху В. Кудряшов зустрічався з членами підпільного Залізничного райкому КП(б)У Г. Левицьким і Б. Петрушко. Явочна квартира містилася на другому поверсі центральної частини будинку, була однокімнатною. Збереглася без змін. 1975 на фасаді встановлено меморіальну гранітну дошку на пошанування підпільників (арх. Н. Оникійчук).

Нині — житловий будинок [252].