Інститут агрохімічний (навч.корп.№2)

вулиця Героїв Оборони, 17

Історична довідка:

У будинку в різний час розміщувались окремі вузи утворені на поч. 1930-х рр. після переформування КСГІ в Київський агрохімічний інститут (з 1931) та Агроекономічний інститут (з 1934). У 1935 вони знову увійшли до КСГІ, який того ж року відновив свою діяльність у складі чотирьох факультетів. .

У цьому корпусі працювали:

1931—41, 1944—56 — Душечкін Олександр Іванович (1874—1956) — агрохімік і фізіолог рослин, акад. АН УРСР (з 1945), заслужений діяч науки УРСР (з 1949). З 1923 завідувач лабораторії агрохімії КСГІ, яку започаткував ще у КПІ 1921, й утвореної на її основі першої в СРСР кафедри агрохімії (1925—56). Під час реорганізації КСГІ (1930 й 1931) двічі був заарештований. Одночасно у 1946—53 — засновник і перший директор Інституту фізіології рослин і агрохімії АН УРСР (тепер Інститут фізіології рослин і генетики НАН України). Фундатор наукової школи агрономічної хімії. Досліджував проблеми форм і динаміки поживних речовин ґрунту, їх вплив на врожайність. Розробив систему удобрення цукрових буряків, запропонував районування способів виготовлення, зберігання і використання органічних добрив. Ім'я О. Душечкіна присвоєно кафедрі агрохімії та якості сільськогосподарської продукції НАУ, що розташована на другому поверсі (тепер кімнати № 31 — 32). Біля входу до неї встановлено пам'ятну дошку вченому.

1956—71 — Власюк Петро Антипович (1905—80) — агрохімік, ґрунтознавець, фізіолог рослин, акад. АН УРСР (з 1948), ВАСГНІЛ (з 1948), УАСГН (з 1957), заслужений діяч науки УРСР (з 1956). У період роботи в цьому будинку — завідувач кафедри агрохімії УСГА. Одночасно — голова Відділу сільськогосподарських наук АН УРСР (1948—56), президент УАСГН (1957— 62), у 1953—73 — директор Інституту фізіології рослин АН УРСР (тепер Інститут фізіології рослин і генетики НАН України). Досліджував проблеми ефективного використання добрив, їх склад, збереження і підвищення якості, питання активності мікрофлори ґрунту. Запропонував нові види добрив з мікроелементами. Працював на другому поверсі (тепер кімнати № 31—32). При вході на кафедру встановлено пам'ятну дошку вченому.

1953—78 — Пшеничний Павло Дмитрович (1903—85) — вчений у галузі тваринництва, акад. УАСГН (з 1957), заслужений діяч науки УРСР (з 1969). Завідувач кафедри загальної зоотехнії, згодом — годівлі тварин (1953—74), професор кафедри (1974—78). Перший ректор УСГА (1954—57), засновник її зоотехнічного факультету. Одночасно — віце-президент (1957—59), академік-секретар відділення тваринництва УАСГН (1959—62). Досліджував проблеми розвитку і вдосконалення породності у тваринництві, годівлі й вирощування молодняка сільськогосподарських тварин. Брав участь у розробці та реалізації науково-практичних програм реформування і подальшого розвитку тваринницької галузі економіки України. Засновник і відповідальний редактор республіканського міжвідомчого збірника «Корми і годівля сільськогосподарських тварин» (1964—68, потім — член редколегії). Працював на третьому поверсі (тепер кімнати № 38—39), у 1954—57 — у корпусі № 1 у кабінеті ректора.

Дата побудови

1931 р.

Охоронний номер

№264/4

№ та дата рішення про взяття під охорону

Рішення виконавчого комітету Київської міськради народних депутатів від 18.11.1986 № 1107

Дошка "Пам'ятка ..."

Інші меморіальні дошки

Текстовий опис стану пам'ятки

Загальний стан пам,ятки задовільний

Відповідальний волонтер

mc_Load

Дата створення

17.10.2016

Галерея

Автор: Елла Піскова, Тетяна Трегубова.