Вшановано пам'ять 52 працівників трамвайного депо ім. Л. Красіна, які загинули на робочих місцях 13 березня 1961 під час куренівської катастрофи. Подія отримала назву від історичної місцевості у Києві. Її причини і наслідки в радянський час замовчувалися або фальсифікувалися. Трагедія сталася через безвідповідальність та некомпетентність проектантів і будівельників, внаслідок чого Петрівські цегляні заводи № 1 і № 2 (задля зменшення витрат на транспортування) 11 років розбавляли лесові ґрунти водою і через трубопровід перекачували їх у відроги Бабиного Яру, не контролюючи ситуацію. Всього до 1961 було перекачано бл. 3,5 млн. т розбавленої водою маси, яка прорвала тимчасову захисну дамбу, збудовану з порушенням елементарних правил безпеки. Початкова висота грязевого валу сягала 14 м, швидкість - бл. 5 м за секунду. О 9 год. 30 хв. ранку пульпа дійшла до Куренівки, знищивши бл. 30 га території. Близько півгодини розріджена маса розтікалася по району, стала твердою, як камінь, і досягла 3 м. Було знесено десятки будинків, сотні транспортних засобів, загинуло понад 1,5 тис. киян. Архітектурну стелу у вигляді надгробка з плит сірого полірованого граніту встановлено на низькому постаменті з того ж матеріалу. Трикутний портал, у центрі якого вирізьблено хрест в ото-ченні умовно трактованого листя, спирається на прямокутні ступінчасті опори, між якими вмонтовано поліровану рожеву гранітну дошку з присвятним написом та прізвищами загиблих.