Кирилівська стоянка, Києво-кирилівська стоянка — археологічна стоянка старо-камяної культури. Древнє поселення на Подолі в Києві неподалік Кирилівської церкви (розкопана на вул. Кирилівській № 59 — 61). Є початком постійного київського поселення на Подолі.

Відкрита і досліджена у 1893 році археологом Вікентієм Хвойкою. Спочивала в 20-метровій глибині глини й простяглася на 1000 кв. метрів ушир. Тут знайдено рештки понад 60 мамонтів, безліч розбитих для добуття шпіку й обпалених кісток та багато вугілля й попелу (подекуди 40—50 см завтовшки). Поміж кістками мамонтів були тут кістки носорогів, зуби печерного ведмедя та лева. Поміж камяним знаряддям найдено кремяні ножі та скребачки, при чому найцінніші для духової культури того часу були тут мамутові ікла (сікачі) покриті карбованим орнаментом.

Датується приблизно 25,000 рр. до РХ, але висловлюються думки про ще більшу давність поселення.