На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний, з підвалом будинок. Першу чергу споруди (№ 4) зведено 1883—86 (арх. В. Ніколаєв). Первісний об'єм — триповерховий, чоловий фасад — перпендикулярний до фронту вулиці, вздовж нього було влаштовано прохід до Трьохсвятительської церкви, яка містилася в глибині садиби (не збереглася). 1900 надбудовано четвертий поверх (арх. Є. Єрмаков). Бл. 1908 добудовано об’єм вздовж фронту вулиці (№ 6).
Засновано у серед. 19 ст. як паралельні класи жіночого училища духовного відомства, що містилося у Кловському палаці на Печерську. З побудовою власного приміщення на вул. Десятинній відокремилось у самостійний навчальний заклад. При ньому діяла також зразкова школа. Розташовувалося у цьому будинку до поч. 1920-х рр. В училищі працювали у різний час відомі вчені, культурно-громадські і церковні діячі. Серед них протоієреї — В. Богородицький, настоятель Іоанникіївської церкви при цьому училищі; А. Коровицький, настоятель Олександро-Невської церкви при 2-й гімназії, член Київського комітету Православного місіонерського товариства, довголітній голова училищної ради; П. Левитський, настоятель Стрітенської церкви на Сінній пл. (нині — Львівська пл.); В. Базилевич, диякон Трьохсвятительської (Василівської) церкви; П. Кудрявцев, професор Ки-ївської духовної академії, філософ, літературознавець; художники Г. Дядченко і Ф. Красицький; композитор і диригент О. Кошиць та ін. Лікарями навчального закладу були професори університету св. Володимира — К. Вагнер, завідувач кафедри госпітальної терапії; М. Трофимов, завідувач заснованої ним першої в Україні отоларингологічної клініки. Почесним блюстителем з господарських справ училища був відомий київський під-рядчик Л. Чернояров.
У 1920-і рр. тут діяли Київські юридичні курси, Російський педагогічний технікум ім. М. Пирогова, Київська меліоративна профшкола. Пізніше будинок було передано видав-ництву «Політвидав України» (тепер Державне спеціалізоване видавництво «Україна»). У будинку також розміщуються Головна спеціалізована редакція літератури мовами національ-них меншин, Посольство Латвійської Республіки та різні установи [454].