За однією з версій, дача містилися на великій ділянці 127 (колишня вул. Гоголівська), яка належала І. Міцкуну, з 1910 — І. Шефтелю. За іншою версією, на території ділянки 127 зазначеним власникам належала тільки одна з цих дач (нинішній адміністративний будинок).
В архітектурних формах дачі відчувається вплив рекомендованого набору композиційних засобів і архітектурного декору зі зразкових проектів. У 1950-х рр. будинок увійшов до складу санаторію «Труд» і був пристосований до потреб цієї установи.
Дача (адміністративний будинок санаторію), 1905. У північно-східній наріжній частині санаторію, в оточенні високих дерев листяних порід. Одноповерхова, цегляна, ззовні ошальована дошками, у плані близька до прямокутника. Перегородки викладено з цегли, перекриття балкові, підлоги дощані. Покрівля шатрової бані й двосхилого даху бляшана. Характерні для дачних споруд поч. 20 ст. асиметричний план та об'ємно-просторове вирішення досягаються поєднанням прямокутного в плані одноповерхового на цегляному цоколі основного об'єму з наріжною вежею, що виступає, увінчаною високою із заломом шатровою банею. Два основні входи розташовано відповідно на чоловому (в бік вулиці) й тильному фасадах, з відкритими верандами під дахами на різьблених дерев'яних стовпах. Входи з'єднано широким коридором з двобічно розташованими вздовж нього великими приміщеннями північного (вірогідно, раніше житловими кімнатами) та південного (кімнати господарського призначення; тут міститься і санвузол) компарти- ментів. З півночі до фасаду пізніше прибудовано ще одну засклену веранду. Будинок споруджено в еклектично трактованих формах неоросійського стилю. Асиметрію фасадів утворено наріжним положенням вежі, а також дещо зміщеними відносно центру входами й пов'язаними з ними верандами. Основними елементами членування стін є обрамлені різьбленими лиштвами великі прямокутні вікна, прикрашені різьбленням надвіконні гурти та наріжні лопатки. Досить виразними є форми орнаменту в оздобленні здвоєних віконних прорізів вежі: тут застосовано мотив вкритого різьбленням складного сандрика. Сильні декоративні акценти вносять рекомендовані зразковими проектами дач і поширені в Пущі-Водиці витончені різьблені арки й фільонки веранд, ажурний підзор, що оперізує по периметру дах будинку. Важливим елементом композиції є круті, з різним нахилом дахи, які створюють динамічний виразний силует споруди. Будинок — цінна пам'ятка цегляної забудови селища поч. 20 ст.