Дача (бібліотека санаторію), 1910. Серед паркової зелені у північно-західній наріжній частині санаторію. Одноповерхова на високому цегляному цоколі, дерев'яна (стіни складено з бруса, ззовні ошальовано), у плані близька до прямокутника. Перегородки та перекриття дерев'яні, підлоги дощані, тепер покриті лінолеумом. Дах вальмовий по дерев'яних кроквах, з бляшаним покриттям. До торцевого фасаду прибудовано тамбур входу до льоху (овочесховище). На відміну від попередньої дачі, об'ємно-просторове вирішення й внутрішнє планування цієї підпорядковані чіткій просторовій симетрії відносно поперечної осі. До центрального ризаліту головного фасаду прилягають дві ідентичні, з виступом у плані відкриті веранди на різьблених дерев'яних стовпах. їх увінчують однакові, квадратні в плані декоративні вежі під високими шатровими банями. Два основні входи — через веранди. Композиційним центром плануваль-ного вирішення є нинішня читальна зала, що займає центральну частину будинку, вздовж поперечних стін якої групуються приміщення, розміщені у два ряди.
Зведена у формах історизму з переважанням елементів французького нео- ренесансу та неоросійського стилю. Торцеві та дворовий фасади членуються великими прямокутними вікнами з різьбленими лиштвами й складними за формою сандриками, стіни увінчує різьблений підзор виразного рисунка. Елементи декоративного різьблення надають дещо стриманому рисунку основних деталей гостроти й виразності. Особливо різноманітним є вирішення веранд, де широко використано можливості прорізного декору. Високі вежі веранд з шатровими банями, критими лускуватим бляшаним покриттям, надають будинку романтичного вигляду. Споруда належить до найяскравіших зразків дерев'яної дачної забудови селища Пуща-Водиця поч. 20 ст.