Належить до митців, чия творчість була поцінована лише після смерті. Мистецтво художника було занадто національним, відвертим щодо його світоглядних переконань і не відповідало ідеологічним стандартам радянської влади. Створив численні ікони, портрети, пейзажі, графічні твори, історичні полотна, ілюстрації, здійснював реставраційні роботи в музеях Києва і Канева після Великої Вітчизняної війни. У своїй творчості продовжив кращі традиції українського реалістичного мистецтва кін. 19 — поч. 20 ст. Автор тематичних творів, портретів та книжкових ілюстрацій до творів української класики.
У роки проживання в цьому будинку брав участь у Республіканських ювілейних художніх виставках: присвяченій 50-річчю Великого Жовтня (1967, Київ), «На варті миру» (1968, Київ), присвяченим 100-річчю з дня народження В. Леніна (1970, Київ), 100-річчю з дня народження Лесі Українки (1971, Київ), зональній виставці «Москва-ІІ» (1972, Москва), Республіканській художній виставці «Квітуча Радянська Україна» (1972, Київ), виставці «Київ соціалістичний» (1973, Київ), ювілейній художній виставці, присвяченій 100-річчю з дня народження А. Куїнджі (1974, Москва), Республіканських художніх виставках, присвячених визволення Радянської України від фашистських загарбників (1974, Київ), 30-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні (1975, Київ), «Слава праці» (1976, Київ), «60 героїчних років» (1978, Київ) та ін. У цей час відбулися дві персональні виставки митця: 1982 — присвячена 140-річчю з дня народження М. Лисенка (в музеї М. Лисенка) і 1983 — у бібліотеці мистецтв Залізничного р-ну Києва.
У зазначені роки створив твори: «Зимонька. Гатка на річці Либідь коло Чоколівки», «Мальви», «У партизани», «Старий млин», «Місячна ніч. Хата», «Київ. Дорога до Дніпра» (усі — 1967); «Осінь у Клавдієвому», «Стара Ки рилівка», «Перехід партизанів через річку Стохід» (усі — 1968), «Квіти Гурзуфа», «В. І. Ленін у Горках», «Осінь в Поліссі» (усі — 1969), «Київ. Підірваний ланцюговий міст», «Садиба батьків Т. Г. Шевченка», «Катерина» (ілюстрація до поеми Т. Шевченка «Катерина»), «Музей українського мистецтва», «Село Гавронщина», «Півники» ( «Весна на Поліссі. Хата лісника», «Місця, де були бої за визволення Києва», «Весна в Клавдієвому» («Перший сніг», «Просіка в лісі», «Партизанський госпіталь (З'єднання С.Ковпака. 1943)» (усі — 1972), «Церква Спаса на Берестові» (1974), «Пам'ятник Т. Г. Шевченку в Києві», «Село Кодра — місце бойової слави С. Ковпака» (обидва — 1976), «Катерина в завірюху» (ілюстрація до поеми Т. Шевченка «Катерина»), «Київ. Останній старий будинок на вулиці М. Горького» (обидва — 1977), «Зима у Феофанії», «Жуків острів» (обидва — 1978), «Осінь. Каштани пожовкли» (1980), «Дуби» (1982), «Всі барви осені» (1984) та ін.
Пейзажі митця відзначаються великою майстерністю виконання, ліризмом, тонкою колірною гамою. 1968 створив найемоційніший із своїх творів «Катерина по дорозі в Московщину». Твори художника зберігаються в музеях та приватних колекціях України, зокрема у Національному художньому музеї України, Національному музеї Тараса Шевченка, Вінницькому художньому музеї, Вінницькому медичному університеті, художньому музеї Вінницького державного технічного університету. В останньому, у Центрі культурології і виховання студентів, створено 1992 меморіальний комплекс Ф. Коновалюка, в якому експонується 244 його роботи