Шестиповерховий з виділеною розкріповкою семиповерховою баштовою частиною, цегляний, у плані Г-подібний. Складається з шести секцій, в яких запроектовано дво- та трикімнатні квартири. Вирішений у формах радянського ретроспективізму.

В об'ємно-просторовому рішенні основний композиційний акцент зроблено на вирішенні наріжжя будівлі — баштоподібного об'єму, увінчаного восьмигранною ротондою зі шпилем. Бічні фасади триярусні, виконані в лицьовій цеглі. Перший поверх трактується як цокольний, облицьований грубоколотим сірим гранітом. Основним художнім засобом вирішення верхніх поверхів є об'єднані по вертикалі в єдину композицію лоджії третього—п'ятого поверхів. Виразність образу доповнюють карнизи, гурти, сандрики з бетону в темно-теракотовому кольорі, які контрастують із світлим тоном лицьової цегли. У вирішенні всіх елементів і архітектурних деталей використано засоби ордерної архітектури.
Будинок — зразок розв'язання архітекторами 1950-х рр. містобудівних завдань з урахуванням особливостей навколишньої забудови [1968].