№12-б Житловий будинок, в якому проживали Кавалерідзе І. П., Литвиненко В. Г., Овчинников В. Ф.

ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 12б
Історична довідка:

Восьмиповерховий, цегляний, облицьований білими керамічними кахлями. 1995—2000 проведено капітальний ремонт. Має суцільну нумерацію квартир і спільний номер із сусіднім будинком.
Тут проживали відомі діячі культури. 1954—78 у двокімнатній квартирі № 3 на третьому поверсі — Кавалерідзе Іван Петрович (1887—1978) — скульптор, кінорежисер, драматург, народний артист УРСР (з 1969).
У цей період створив скульптури «А. Бучма в ролі М. Задорожного» (1954), «І. Паторжинський у ролі Карася», «Литвиненко-Вольгемут у ролі Одарки», «І. Ільїнський у ролі Акима» (всі — 1957), «Марко Кропивницький», «Летять журавлі» (1967), горельєфи «Прометей» для музею Лесі Українки в Києві (1962), «Лев Толстой» (1965). Автор пам'ятників — Г. Сковороді в Лохвиці (1922, 1972 переведений в бронзу), Києві (1976) і Харкові (встановлений 1992); П. Запорожцю в Білій Церкві (1971); меморіальних дошок у Києві — М. Врубелю (1962, вул. Десятинна, 14), В. Іванову (1963, вул. Ю. Коцюбинського, 9), Г. Сковороді на т. зв. мазепиному корпусі Києво-Могилянської академії (1964), Ю. Шумському (1965, вул. Володимирська, 14/8), М. Доброхотову (1968, Харківське шосе, 50), Л. Гаккебуш (1970, вул. Велика Житомирська, 17/2). На Київській кіностудії ім. О. Довженка поставив художні фільми «Григорій Сковорода» (1958, у співавторстві) і «Повія» (1961), що стали значним явищем в українському кіномистецтві. Написав п'єси «Вотанів меч» (1966) і «Перша борозна» (1969), підготував збірку п'єс (1976), до якої увійшли кращі роботи драматурга.
1954—79 у трикімнатній квартирі № 23 на сьомому поверсі — Литвиненко Валентин Гаврилович (1908—79) — графік, живописець, письменник, народний художник УРСР (з 1960). У ці роки написав казки для дітей: «Чарівна флейта», «Дятел-молодець», «Стара сосна» (1957—58) та ін., збірку оповідань «Про маленьких друзів» (1959), які сам оформив та проілюстрував. Створив живописні серії «Зникаючі види птахів» (1954—56), «Рибальське щастя» (1960), «Мисливські усмішки» (1961), одну з найбільш відомих своїх картин — «Весняна тиша» (1959), ілюстрації до оповідань Остапа Вишні (1954), збірок українських народних казок (1967—68). З 1941 — постійний співробітник журналу «Перець». Як письменник і художник-ілюстратор активно співпрацював з видавництвом «Веселка».
78 у квартирі № 5 на третьому поверсі жив Овчинников Василь Федорович (1907—78) — художник, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1969). У період проживання в цьому будинку — директор Київського музею західного та східного мистецтва (з 1936, тепер — Музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків). Основні живописні твори цього періоду написані в техніці пастелі й темпери. Найвідомішими серед них є серії «Окупанти в Києві» (1946—74), «Материнство» (1950—70), «Космос» (1960—74). Автор низки графічних творів. Не раз звертався до сюжетів, пов'язаних з історією та культурними традиціями українського народу, зокрема періоду козаччини. Ряд його розписів відтворює легендарну постать козака Мамая. Серія «З іскри — полум'я» (1950—58) присвячена робітничому класу Дніпродзержинська (батьківщини художника), починається із зображення запорозького козака Камеона, який, за переказами, першим поставив свій курінь просто неба над Дніпром у тому місці, де через багато років виросло місто. Як художник-монументаліст сформувався під впливом відомих українських митців-новаторів М. Бойчука, І. Падалки, В.Седляра, репресованих у 1930-х рр. Через звинувачення в формалізмі та українському націоналізмі був позбавлений державних замовлень і вимушений реалізувати свої творчі задуми, викладаючи мозаїчні панно на торцях будинків, що виходили на подвір'я очолюваного ним музею, власним коштом. У 1950—60-х рр. таким чином створив мозаїки «Українська мадонна», «Серце Данко», «Каштан», «Калина», «Соняшник», «Голова дівчини» й ін. Експерименти в галузі застосування нових технологій темперного живопису художник здійснював у власній квартирі, стіни і стеля якої були вкриті розписами: «Гуцульський танок», «Українка», «Солдат і дитина», «Земля», «Яблука» та ін. В останні роки життя захоплювався оздобленням керамічних виробів, створивши оригінальний стиль монументальних декоративних розписів. 1987 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом І. Кавалерідзе та зображенням пам'ятника Артему, створеного скульптором у 1920-х рр. (ск. Л. Кулябко-Корецька, арх. В. Гнєздилов)
[1986]. 

Дата побудови
1951—54
Охоронний номер
638-Кв
№ та дата рішення про взяття під охорону

Наказ Міністерства культури і туризму України від 15.09.2010 №706/0/16-10

Тип пам'ятки
Пам’ятка історії, Пам'ятка містобудування, Пам’ятка архітектури
Є наступні зміни на фасаді
Кондиціонери, Великі вивіски комерційних установ, Інше, Конструкція між цим будинком і сусідеім. Рекламні банери, вивішені мешканцями
Інші меморіальні дошки
1
Відповідальний волонтер
Asja Skybchuk
Дата створення
27.06.2013