Заселено будинок у жовтні 1951. У споруді вперше в Києві використано спеціальну лицьову цеглу, керамічні карнизні блоки та колони (у лоджіях четвертого поверху). У підвальному поверсі первісно містилися склади магазинів, пральня, дров'яники.

П'яти-, шестиповерховий з підвалом, цегляний, облицьований білою лицьовою офактуреною цеглою, у плані Г-подібний. Складається з чотирьох секцій, в яких запроектовано одно-, дво-, три- та чотирикімнатні квартири, на першому поверсі — магазини. Всі квартири мають балкони. В основу плану житлової частини покладено дві типові секції, що враховували різну спрямованість двох вулиць. Перекриття пласкі. Центральну п'ятиповерхову частину з мансардою поставлено з відступом від червоної лінії вул. Червоноармійської (для розширення тротуару). Наріжна секція та права бічна частина більше висунуті на лінію вулиці. Вони мають чотирисхилий дах, вкритий черепицею.
В об'ємно-просторовому рішенні важливим композиційним вузлом є оригінально вирішена наріжна шестиповерхова частина, основним елементом якої є чотириколонний портик на вул. Червоноармійській на рівні першого— другого поверхів. Йому вторує на рівні третього—четвертого поверхів шестиколонний накладний портик дрібнішого масштабу. Верхня частина першого портика є відкритою терасою з огорожею із балясин. Верхній портик, розділений на два яруси, також завершується відкритим балконом з мета-левою огорожею. Входи в житлову частину будинку з боку вулиці розташовані в півциркульних нішах, у декорі яких використано мотиви українського орнаменту. Перед парадними під'їздами планувалося встановити великомасштабні скульптури, що не було здійснено. Ритм об'єднаних по вертикалі лоджій третього—п'ятого поверхів, в оформ-ленні яких використано елементи ордерної системи, надає цілісності архітектурному вирішенню всіх фасадів. Нахилена стіна шостого поверху, що імітує мансарду, облицьована черепицею, горищні вікна завершено виразними трикутними фронтонами з круглими люкарнами. На покрівлю винесено димарі.
Віконні прорізи в будинку трьох типів - прямокутні, прямокутні вітринні збільшених по висоті пропорцій та півциркульні (на фасаді, що виходить на вул. Саксаганського). Вікна доповнено слабко виявленими сандриками. Вертикальність композиції фасадів надають ряди балконів з ажурними металевими ґратами. На подвір'я ведуть два проїзди з боку вулиць Червоноармійської та Саксаганського. Карниз п'ятиповерхової частини має прості форми з лаконічними гладенькими модульйонами, карнизи наріжної шестиповерхової частини вирішено досить примхливо, з оригінальними розвинутими антефіксами. Лиштви і ліплені деталі колонади із світлих керамічних блоків укладено разом із кладкою стін. Цоколь і перемички над вітринами виконано з природного каменю світлого тону.
Будинок вирізняє простота і виразність загальної композиції, зіставлення рівної цегляної стіни з тонким моделюванням небагатьох керамічних деталей і розвиненого карниза.
Споруда — цікавий зразок архітектурної спадщини повоєнного відродження Києва. Будинок вважався тогочасними фахівцями за зразковий. Його неординарний зовнішній вигляд, світле тло стін з вільно розміщеними об'ємами, використання в опорядженні будинку черепиці, лицьової цегли та керамічних колон — все це стало основою для проектування й будівництва серії аналогічних споруд у центральній частині Києва.
Тепер на першому поверсі містяться магазини [1963].