1892 власником садиби став штабс-капітан О. Данилевський, 1898 — купець Ф. Поллак, який володів нею до 1916. Площа земельної ділянки на той час становила понад 2529 кв. сажнів. 1899 за проектом арх.А. - Ф. Краусса розпочато спорудження будинку (сучасний № 66), який з'єднали тамбуром з побудованою 1892 двоповерховою спорудою Троїцьких лазень. На поч. 1900-х рр. завершено будівельні роботи на обох прибуткових спорудах, які стояли на межі з вулицею. У будинку № 66 на другому—четвертому поверхах розміщувалися чотири-, п'ятикімнатні квартири, у № 68 — п'ятикімнатні. На перших і у підвальних поверхах містилися дво-, трикімнатні квартири, більшість приміщень займали магазини, склади, майстерні. До 1990-х рр. будинки зберігали житлове призначення. Чотириповерховий, з підвалом, мурований, пофарбований, у плані прямокутний, складається з двох суміжних (прилеглих торцями) об'ємів. Сходові клітки кожної секції — парадну та чорну — розміщено на поперечних осях плану. Перекриття пласкі Дах вальмо- вий з бляшаною покрівлею. Оформлений з використанням елементів стилю ренесанс.

Завдяки композиційному рішенню та майже ідентичній пластиці окремі крила складають цілісний чоловий фасад завдовжки 80 м. Схема побудови чолових фасадів кожного крила симетрично-осьова.
Композиція фасаду будинку № 66 дев'ятидільна. Одноосьові третю та сьому частини, де розміщено входи, дво- осьові першу, п'яту (центральну) та дев'яту виділено розкріповками, акцентованими пілястрами великого ордера (третій—четвертий поверхи) з модернізованими коринфськими капітелями. Завершення розкріповок дещо різняться: центральну увінчує трикутний фронтон та фігурний аттик. Над бічними розкріповками — аттики, підвищену центральну частину кожного з яких прорізано трьома арочками з вінцевим трикутним фронтончиком. Третю та сьому розкріповки увінчують парапети. Друге, четверте та восьме прясла — чотириосьові.
Композиція чолового фасаду будинку № 68 п'ятидільна, ґрунтується на тому ж ритмі. Двоосьові першу й п'яту, одноосьову третю (центральну) частини виявлено розкріповками, підкресленими рустованими лопатками другого поверху. Третій та четвертий поверхи об'єднано пілястрами, гладенькими на верхньому поверсі, з капітелями модернізованого коринфського ордера. Розкріповки увінчано аттиками, цент-ральний з яких прорізано трьома арками та завершено трикутним фронтончиком; бічні фігурні аттики — з круглими прорізами Перемички прямокутних вікон другого та третього поверхів, архівольти півциркульних вікон четвертого поверху прикрашено замковими каменями. Фасад завершує розвинений карниз, фриз декоровано дрібним ліпленим орнаментом й ритмічно розчленовано консолями. Горизонтальні членування підкреслено балконами трьох верхніх поверхів із візерунчастими металевими огорожами. Збережено ґрати огородження даху.
Споруда — зразок прибуткового будинку періоду інтенсивної забудови Києва кін. 19 — поч. 20 ст., фасади якого перенасичені архітектурними деталями, яскраво віддзеркалюють тогочасні естетичні уподобання.
Тепер на першому поверсі містяться торговельні заклади [1967].