Першим встановленим власником станом на 1857 був інж. Клюг (Клуг). Пізніше садибою володіла родина прусських підданих Вейманів. 1877 вони продали майно казенному селянину О. Різниченку. Після його смерті в 1898 ділянка перейшла до його дружини А. Різниченко (уроджена Тецлав). 1903 новою власницею стала міщанка Н. Глушкова. 1918 садибу купив Й. Вайкус-Колкер. Первісна її забудова була малоповерховою, дерев'яною. 1880 О. Різниченко звів двоповерховий будинок, розширений по довжині (приблизно в 1883) та двоповерховий дерев'яний флігель (не має архітектурної цінності). 1899 А. Різниченко побудувала новий фасадний чотириповерховий будинок (проект не зберігся, авторство не встановлено). Цокольний поверх займали три- та чотирикімнатна квартири, на першому поверсі були магазини з кімнатами, на другому— четвертому — розміщувалося по дві чотири- та п'ятикімнатні квартири. Чотириповерховий, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний, односекційний. Первісне секційне планування з двобічним розташуванням кімнат (па-радні приміщення — на вулицю, господарські — у двір) частково змінено. Перекриття пласкі, по дерев'яних балках. На двосхилому даху розташований засклений світловий ліхтар. У правій частині фасаду — проїзд на подвір'я. Композиція головного фасаду симетрично-осьова, основана на семи вертикальних осях, на центральній осі — арковий вхід до будинку. Півциркульний дверний отвір обрамлено широкою лиштвою, акцентованою картушем з лавровими гілками. Фасад має пишний ліплений декор у стилістиці ренесансу і бароко. Це картуші, замкові камені з лавровими гірляндами, рослинні фестони, підвіконні вставки з рослинним орнаментом тощо. Насиченість декором наростає знизу догори. Найпишніше оздоблення має четвертий поверх: аркатурні пояси, зубчики тощо. Віконні прорізи прямокутні, з лиштвами, акцентовані клинчастими замковими каменями, на другому поверсі доповнені волютоподібними завитками, на третьому — лавровими гірляндами. Підвіконні фільонки на рівні другого поверху мають ланцюжковий орнамент, на рівні третього поверху — симетричні композиції з рокайлем та волютоподібними закрутками. Вікна фланковано лопатками, оформленими під дощаний руст. Гладенькі пілястри, які підкреслюють бічні розкріповки, декоровано тонкими смугами джгутикового орнаменту. На рівні четвертого поверху лопатки доповнено картушами та лавровими під- вісками-фестонами, на третьому по-версі модифіковані капітелі пілястр прикрашено жіночими скульптурними голівками з лавровими гілками. Жіночі голівки акцентують також вікна бічних ризалітів (четвертий поверх). Збереглись автентичні огорожі балконів у вигляді ажурних металевих решіток з волютоподібними закрутками різного розміру і форми. Міжповерхове членування позначено тягнутими гуртами, між третім і четвертим поверхами проходить фриз з ланцюжковим орнаментом. Фасад завершується профільованим карнизом з рядом сухариків. Оформлення інтер'єрів збереглося частково: ліплений плафон у парадному під'їзді, ажурна металева огорожа сходів. Будинок — типовий зразок забудови кін. 19 ст. у формах історизму.
Тепер на першому поверсі — магазин і бар [1956].